1. Словник української мови в 11 томах

переболілий

ПЕРЕБОЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до переболі́ти 1.

І от стою я край могили нині, Під тяжею переболілих літ… (Стар., Вибр., 1959, 19);

Вони ніби заново впивалися своїм почуттям, віднайденим, переболілим і від того ще більш спраглим, ще більш солодким (Гончар, Людина.., 1960, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переболілий — переболі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переболілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до переболіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переболілий — ПЕРЕБОЛІ́ЛИЙ, а, е. Прикм. до переболі́ти 1. І от стою я край могили нині, Під тяжею переболілих літ... (М. Старицький); Вони ніби заново впивалися своїм почуттям, віднайденим, переболілим і від того ще більш спраглим, ще більш солодким (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. переболілий — се́рце переболі́ло (перегорі́ло, перекипі́ло і т. ін.); душа́ переболі́ла (перегорі́ла, перекипі́ла і т. ін.) у кого, чиє (чия) і без додатка. Хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги і т. ін. А скільки сліз вилила за ним!... Фразеологічний словник української мови