перебріхувати

ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм.

1. кого, що і без дод. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати.

[Шервуд:] Я розкажу вам все .. Я хотів би, щоб після моєї смерті люди знали правду про мене. Мої рідні не зрозуміють. Газети перебрешуть. А ви скажете тоді так, як було... (О. Левада);

// Писати, спотворюючи орфографію або помиляючись.

Розпишись на квитанції Косич, а не Косач, хай вже буде так, як вони перебрехали, а то ще причепляться! (Леся Українка);

// перен. Припускатися помилки під час виконання команди, вказівки і т. ін. або гри на якому-небудь інструменті.

Він інженер, реальний. Диригент гігантського багатотисячного оркестру, де добра половина сурмачів ще перебріхують ноти по молодості літ (О. Довженко);

– Це ж перший бій для багатьох моїх орлів.., уважно дивись, щоб наводчики, заметушившись, не перебріхували (О. Гончар).

2. перев. док., без прям. дод. Брехати дуже багато, надмірно.

– Одні .. перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш, – посміхається Христина (М. Стельмах).

3. тільки док., кого. Перевершити кого-небудь у брехні.

Брехню, як бачте, добре чеше Мій Севастян, А інший неборак із городян І Севастяна перебреше (Л. Глібов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебріхувати — перебрі́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебріхувати — див. ганьбити; обманювати Словник синонімів Вусика
  3. перебріхувати — -ую, -уєш, недок., перебрехати, -брешу, -брешеш, док., розм. 1》 перех. і неперех.Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. || Писати, спотворюючи орфографію або помиляючись. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебріхувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док. Словник синонімів української мови
  5. перебріхувати — Перебрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; перебреха́ти, -брешу́, -бре́шеш, -бре́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перебріхувати — ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. 1. перех. і неперех. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. Польські пани.. всіляко перебріхували всі найважливіші події, що відбувалися в СРСР (Нар. Словник української мови в 11 томах