перебріхувати
ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм.
1. перех. і неперех. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати.
Польські пани.. всіляко перебріхували всі найважливіші події, що відбувалися в СРСР (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 74);
[Шервуд:] Я розкажу вам все.. Я хотів би, щоб після моєї смерті люди знали правду про мене. Мої рідні не зрозуміють. Газети перебрешуть. А ви скажете тоді так, як було… (Лев., Драми.., 1967, 489);
// Писати, спотворюючи орфографію або помиляючись.
Розпишись на квитанції Косич, а не Косач, хай вже буде так, як вони перебрехали, а то ще причепляться! (Л. Укр., V, 1956, 210);
// перен. Припускатися помилки під час виконання команди, вказівки і т. ін. або гри на якому-небудь інструменті.
Він інженер, реальний. Диригент гігантського багатотисячного оркестру, де добра половина сурмачів ще перебріхують ноти по молодості літ (Довж., III, 1960, 412);
— Це ж перший бій для багатьох моїх орлів.., уважно дивись, щоб наводчики, заметушившись, не перебріхували (Гончар, III, 1959, 39).
2. перев. док., неперех Брехати дуже багато, надмірно.
Ми розказуємо про Левка та про Ївгу, а меж них [справника з головою] не мішаємося, щоб часом чого через верх не перебрехати (Кв.-Осн., II, 1956, 269);
— Одні.. перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш, — посміхається Христина (Стельмах, І, 1962, 54).
3. тільки док., перех. Перевершити кого-небудь у брехні.
Брехню, як бачте, добре чеше Мій Севастян, А інший неборак із городян І Севастяна перебреше (Гл., Вибр., 1957, 119).
Значення в інших словниках
- перебріхувати — перебрі́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- перебріхувати — див. ганьбити; обманювати Словник синонімів Вусика
- перебріхувати — -ую, -уєш, недок., перебрехати, -брешу, -брешеш, док., розм. 1》 перех. і неперех.Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. || Писати, спотворюючи орфографію або помиляючись. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебріхувати — ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. 1. кого, що і без дод. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. [Шервуд:] Я розкажу вам все .. Словник української мови у 20 томах
- перебріхувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док. Словник синонімів української мови
- перебріхувати — Перебрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; перебреха́ти, -брешу́, -бре́шеш, -бре́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)