перебріхувати
ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. (Вітровий (до Батури):) І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); — Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- перебріхувати — перебрі́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- перебріхувати — див. ганьбити; обманювати Словник синонімів Вусика
- перебріхувати — -ую, -уєш, недок., перебрехати, -брешу, -брешеш, док., розм. 1》 перех. і неперех.Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. || Писати, спотворюючи орфографію або помиляючись. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебріхувати — ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. 1. кого, що і без дод. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. [Шервуд:] Я розкажу вам все .. Словник української мови у 20 томах
- перебріхувати — Перебрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; перебреха́ти, -брешу́, -бре́шеш, -бре́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перебріхувати — ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. 1. перех. і неперех. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. Польські пани.. всіляко перебріхували всі найважливіші події, що відбувалися в СРСР (Нар. Словник української мови в 11 томах