перевершувати

ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПЕРЕВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВЕ́РШИТИ, шу, шиш, док., кого, що.

1. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь.

Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура);

Незаперечно встановлено, що природний газ своїми якостями перевершує всі будь-які інші види палива (з наук.-попул. літ.);

У матір удався [Яків]. Тілько вже і її перевершив (Панас Мирний);

Узимку, скинувши пальто, в усіх розвагах [Тарас] перший. В дворі ніколи і ніхто його не перевершив! (Н. Забіла);

– Хочу перевершити славу Марії Савченко, – щиросердо признається Катерина у своїх честолюбних намірах (І. Волошин).

2. Будучи наявним у надмірній кількості, виливатися, висипатися і т. ін. з чого-небудь.

Бабі не дали скінчити. Її слова були тою краплиною, що перевершає повний ущерть келих (М. Коцюбинський);

// Бути, виявлятися більше чого-небудь, перевищувати щось.

Новий будинок перевершив збудовані раніше;

// Виходити в чому-небудь за встановлені або загальноприйняті норми, межі.

Перевершити місячну норму споживання води.

(1) Переве́ршувати / переве́ршити сподіва́ння (споді́ванки, припу́щення, обіця́нки і т. ін.) чиї – виявлятися краще чого-небудь наміченого, очікуваного, передбачуваного.

Євген Панасович ловить кожне слово свого товариша. Ця промова перевершила всі його сподівання (В. Речмедін);

Бульбенки були схвильовані і вражені баченим. Дійсність перевершила всі їх сподіванки й бурсацькі мрії (О. Довженко).

◇ Переве́ршив сам себе́ див. сам;

(2) Переве́ршити [само́го (сам)] себе́ – зробити що-небудь краще, ніж колись раніше, відзначитися більше, ніж можна було чекати.

Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання. І взагалі не було дня, щоб у його палаці не юрмилися гості, але на цей раз він перевершив сам себе (З. Тулуб).