1. Словник синонімів Караванського

перевершувати

(славою) затьмарювати, перевищувати, лишати позаду, стояти на голову вище від кого; (якістю) жм. перескакувати, перепльовувати, мати перевагу над чим; (вагою) переважувати; (надії) р. переходити; (рекорд) перекривати, побивати; (келих) переповнювати; (плян) перевиконувати; дк. ПЕРЕВЕРШИТИ, (кого) заткати за пояс, утерти носа кому, (вагою) перетягти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевершувати — переве́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевершувати — див. перевищувати; перемагати Словник синонімів Вусика
  3. перевершувати — -ую, -уєш і рідко перевершати, -аю, -аєш, недок., перевершити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у якомусь аспекті. Перевершити самого себе. 2》 Будучи наявним у надмірній кількості, виливатися, висипатися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перевершувати — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПЕРЕВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВЕ́РШИТИ, шу, шиш, док., кого, що. 1. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. перевершувати — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. перевершувати — Переве́ршувати, -ве́ршую, -ве́ршуєш; переверши́ти, -вершу́, -ве́рши́ш, -ве́рша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перевершувати — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПЕРЕВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВЕ́РШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. перевершувати — Перевершувати, -шую, -єш сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ. 2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ. Словник української мови Грінченка