перевершувати
ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.; ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПОБИВА́ТИ розм. (перев. у роботі, якійсь справі тощо); ПЕРЕСИ́ЛЮВАТИ (силоювияву). — Док.: переве́ршити, перева́жити, переви́щити, перейти́, переско́чити, перескака́ти, переплю́нути, поверши́ти, перекри́ти, покри́ти, поби́ти, переси́лити. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура); (Командор:) Вам треба пишнотою всіх дам переважати (Леся Українка); Він безмірно перевищив Пету своєю відвагою (І. Франко); Багато чула Маруся про сю Гаджіну, про її буйну цілющу ростинність.., але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич); У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (А. Хижняк); — Ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив був науки, а ти хочеш навіть саму основу життя — любов! (А. Головко); Надимався (пастух) в пісенній тузі, сильним голосом повершав усіх співців (К. Гордієнко); Сахар губ твоїх перевищає і єгиптську сахарну тростину (А. Кримський); (Іван:) Що я чую! Панько перекриває Журавля в дотепах (І. Микитенко); Отець Кралевич, забравши голос, покривав усіх своєю вимовністю, дивував ерудицією (Г. Хоткевич); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив (Панас Мирний); Одне бажаннє пересилювало всі інші: коли б швидше дохопитись спокійного, безпечного, теплого кутика! (І. Франко).
ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ (виходити за встановлені межі, норми), ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (ПЕРЕВЕРША́ТИ), ПЕРЕХО́ДИТИ розм., ПЕРЕКРИВА́ТИ розм., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал. — Док.: переви́щити, переве́ршити, перейти́, перекри́ти. Машина вимчала його за ґратчасту браму.. Вчений дозволив собі перевищити швидкість (Н. Рибак); Перевершувати плани; При родинах тепер уже наркотиків уживають, як тільки біль переходить норму (Леся Українка); Їй дуже хотілося, щоб сьогодні ж, з першого разу, Борис набагато перекрив норму (В. Собко).
Значення в інших словниках
- перевершувати — переве́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевершувати — (славою) затьмарювати, перевищувати, лишати позаду, стояти на голову вище від кого; (якістю) жм. перескакувати, перепльовувати, мати перевагу над чим; (вагою) переважувати; (надії)... Словник синонімів Караванського
- перевершувати — див. перевищувати; перемагати Словник синонімів Вусика
- перевершувати — -ую, -уєш і рідко перевершати, -аю, -аєш, недок., перевершити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у якомусь аспекті. Перевершити самого себе. 2》 Будучи наявним у надмірній кількості, виливатися, висипатися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевершувати — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПЕРЕВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВЕ́РШИТИ, шу, шиш, док., кого, що. 1. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Словник української мови у 20 томах
- перевершувати — Переве́ршувати, -ве́ршую, -ве́ршуєш; переверши́ти, -вершу́, -ве́рши́ш, -ве́рша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перевершувати — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПЕРЕВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВЕ́РШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- перевершувати — Перевершувати, -шую, -єш сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ. 2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ. Словник української мови Грінченка