перегукуватися

ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідше ПЕРЕГУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. з (між, поміж) ким, через що і без дод. Обмінюватися з ким-небудь голосними криками, словами і т. ін.

Хлопці вгляділи Марію й почали перегукуватись з нею (І. Нечуй-Левицький);

Розходилися з улиці по домівках. Дівчата перегукувалися одна з одною, щоб не так було страшно (Панас Мирний);

Десь хтось перегукувався, мабуть через річку, що протікала поблизу (Д. Ткач);

Поранені кликали на допомогу. Сусіди перегукувались між собою, довідуючись, хто з них живий (О. Гончар);

* У порівн. Під віконечком соловейко у вишнях свиснув, трохи оддалік другий, третій.., наче вони б перегукувались (Марко Вовчок);

// Давати знати одне одному про себе голосними вигуками, криками, піснями і т. ін.

Сторожі перегукувались ясеновими калаталами (В. Кучер);

Вівчарі щовечора, ведучи до кошар свої отари, перегукуються між собою чабанськими співанками (С. Чорнобривець);

// Обмінюватися якими-небудь сигналами.

Володя чув, як перегукувались радіостанції пароплавів та полярних островів (М. Трублаїні);

// Відгукуватися на який-небудь звук (про луну); відлунюватися.

Від усіх тих голосів, злитих в собачий хор, пішла стоголоса луна перегукуватись нетрями (Ю. Збанацький);

У долину за ядрами покотилися хмари чорного диму, по лісу перегукувалася луна (Іван Ле);

// Одночасно або навперемінно видавати голосні звуки (про тварин).

Коники перестають перегукуватись у траві (Панас Мирний);

За вікном згасали зорі, і в гострому передсвітанковому холоді дзвінко перегукувалися треті півні (З. Тулуб);

// Звучати відповідно до яких-небудь інших звуків, в унісон.

Співали пташки, славлячи весну, і дівчата .. перегукувались з пташками (О. Довженко);

// Видавати голосні звуки по черзі в різних місцях.

Громові постріли гаубиць через короткий інтервал перегукуються з глухішими розривами (М. Стельмах);

Надходив вечір. Десь на Дніпрі перегукувалися пароплави (В. Собко).

2. перен. Бути схожим на кого-, що-небудь, нагадувати когось, щось.

Багато можна було б ще нагадати тих рядків з “Кобзаря”, які перегукуються з нашою дійсністю (П. Тичина);

Отже, зображення змій перегукується з образами жінок – прехальниць дощу і всяких благ (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Звали його модним ім'ям Ростислав, і це мовби перегукувалось з його високим не по літах зростом (Іван Ле).

3. Пас. до перегу́кувати.

Щоб не заблукати в лісі, грибники домовилися перегукуватися (з газ.).