1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перегукуватися

перегу́куватися

-уюся, -уєшся і рідше перегукатися, -аюся, -аєшся, недок.

1》 з (між, поміж) ким, через що і без додатка. Обмінюватися з ким-небудь голосними криками, словами і т. ін.

|| Давати знати одне одному про себе голосними вигуками, криками, піснями і т. ін.

|| Обмінюватися якими-небудь сигналами.

|| Відгукуватися на який-небудь звук (про луну); відлунюватися.

|| Одночасно або навперемінно видавати голосні звуки (про тварин).

|| Звучати відповідно до яких-небудь інших звуків, в унісон.

|| Видавати голосні звуки по черзі в різних місцях.

2》 перен. Бути схожим на кого-, що-небудь, нагадувати когось, щось.

3》 Пас. до перегукувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегукуватися — (обмінюватися окликами) перекликатися, (з метою зібратися) скликатися, (нагадуючи одне одного) нагадувати, скидатися на щось. Словник синонімів Полюги
  2. перегукуватися — перегу́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перегукуватися — Перекликатися, подавати голос, р. перегукатися; (- луну) відгукуватися, відлунювати; (з чим) гармоніювати, відповідати чому, скидатися на. Словник синонімів Караванського
  4. перегукуватися — див. кричати Словник синонімів Вусика
  5. перегукуватися — ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідше ПЕРЕГУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. з (між, поміж) ким, через що і без дод. Обмінюватися з ким-небудь голосними криками, словами і т. ін. Хлопці вгляділи Марію й почали перегукуватись з нею (І. Словник української мови у 20 томах
  6. перегукуватися — НАГА́ДУВАТИ кого, що (бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь), СКИДА́ТИСЯ на кого-що, ПОХО́ДИТИ на кого-що, розм., ПРИГА́ДУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. перегукуватися — ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідше ПЕРЕГУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. з (між, поміж) ким, через що і без додатка. Обмінюватися з ким-небудь голосними криками, словами і т. ін. Хлопці вгляділи Марію й почали перегукуватись з нею (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. перегукуватися — Перегукуватися, -куюся, -єшся гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата. Левиц. І. 17. Словник української мови Грінченка