1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перегукувати

перегу́кувати

-ую, -уєш, недок., перегукати, -аю, -аєш, док., перех.

Гукати голосніше за кого-небудь, лунати голосніше за щось; заглушати інші голоси, звуки.

|| Вигукувати або звучати в розлад із ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегукувати — перегу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перегукувати — ПЕРЕГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Гукати голосніше за кого-небудь, лунати голосніше за щось; заглушати інші голоси, звуки. Тиша .. Словник української мови у 20 томах
  3. перегукувати — ПЕРЕГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Гукати голосніше за кого-небудь, лунати голосніше за щось; заглушати інші голоси, звуки. Тиша.. Ще не пливуть степові кораблі — комбайни, ще дзвінка дівоча пісня не перегукує мотори (Ю. Словник української мови в 11 томах