перегукування
перегу́кування
-я, с.
Дія за знач. перегукуватися 1) і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегукування — перегу́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- перегукування — див. переклик Словник синонімів Вусика
- перегукування — ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перегу́куватися 1 і звуки, утворювані цією дією. Ліс, суворий, по-осінньому задумливий, сповнився дитячими дзвінкими голосами. Крик і співи, перегукування (Ю. Словник української мови у 20 томах
- перегукування — ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Словник синонімів української мови
- перегукування — ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перегу́куватися 1 і звуки, утворювані цією дією. Ліс, суворий, по-осінньому задумливий, сповнився дитячими дзвінкими голосами. Крик і співи, перегукування (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах