1. Словник синонімів української мови

перегукування

ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Качура); І косарки, мов клекіт лелеки, перегук розгулявся по степу (І. Гончаренко); З далеких вулиць доноситься перегукування півнів (І. Цюпа); Ніжному шепотінню пшениці не заважав ані дзвін перепелів, ані чечетання коників, ні перекликання деркачів (Ю. Збанацький); Заливають передмістя Перегомони будов (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегукування — перегу́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перегукування — див. переклик Словник синонімів Вусика
  3. перегукування — -я, с. Дія за знач. перегукуватися 1) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегукування — ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перегу́куватися 1 і звуки, утворювані цією дією. Ліс, суворий, по-осінньому задумливий, сповнився дитячими дзвінкими голосами. Крик і співи, перегукування (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. перегукування — ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перегу́куватися 1 і звуки, утворювані цією дією. Ліс, суворий, по-осінньому задумливий, сповнився дитячими дзвінкими голосами. Крик і співи, перегукування (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах