1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перегукнутися

перегукну́тися

-нуся, -нешся, док.

Однокр. до перегукуватися 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегукнутися — перегукну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перегукнутися — ПЕРЕГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до перегу́куватися 1. – А що, панове? Чи є ще порох у порохівницях? Чи не пощербилися шаблі?.. – перегукнувся Тарас з невеличкою купкою кіннотників (О. Словник української мови у 20 томах
  3. перегукнутися — ПЕРЕКЛИКА́ТИСЯ (обмінюватися вигуками, окликами, видавати по черзі крики, голосні звуки), ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ (ПЕРЕГУКА́ТИСЯ рідше), ЗГУ́КУВАТИСЯ, СКЛИКА́ТИСЯ (СКЛИ́КУВАТИСЯ), ПЕРЕТЬО́ХКУВАТИСЯ (про солов'їв). — Док. Словник синонімів української мови
  4. перегукнутися — ПЕРЕГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до перегу́куватися 1. — А що, панове? Чи є ще порох у порохівницях? Чи не пощербилися шаблі?.. — перегукнувся Тарас з невеличкою купкою кіннотників (Довж. Словник української мови в 11 томах
  5. перегукнутися — Перегукну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Перекликнуться. Словник української мови Грінченка