перегукнутися
ПЕРЕГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до перегу́куватися 1.
— А що, панове? Чи є ще порох у порохівницях? Чи не пощербилися шаблі?.. — перегукнувся Тарас з невеличкою купкою кіннотників (Довж., І, 1958, 262);
Протяжне тоскне "му-му" [корови] луною віддалося в берегах, перегукнулось десь між колгоспними хатами і завмерло (Десняк, Опов., 1951, 31);
*Образно. Берег лівий з берегом правим Перегукнулись (Дор., Серед степу.., 1952, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегукнутися — перегукну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегукнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до перегукуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегукнутися — ПЕРЕГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до перегу́куватися 1. – А що, панове? Чи є ще порох у порохівницях? Чи не пощербилися шаблі?.. – перегукнувся Тарас з невеличкою купкою кіннотників (О. Словник української мови у 20 томах
- перегукнутися — ПЕРЕКЛИКА́ТИСЯ (обмінюватися вигуками, окликами, видавати по черзі крики, голосні звуки), ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ (ПЕРЕГУКА́ТИСЯ рідше), ЗГУ́КУВАТИСЯ, СКЛИКА́ТИСЯ (СКЛИ́КУВАТИСЯ), ПЕРЕТЬО́ХКУВАТИСЯ (про солов'їв). — Док. Словник синонімів української мови
- перегукнутися — Перегукну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Перекликнуться. Словник української мови Грінченка