передок

ПЕРЕДО́К, дка́, ч.

1. розм. Те саме, що пе́ре́д 1.

Зрадливий замір заворушився в Швидкого, одразу одігнавши сон, тихенько ворухнув він передком ноги, підбадьорюючи гостя (С. Васильченко).

2. Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін.

Ви сидите на повозці, вам не хочеться вставати .. Ось ви простягаєте ноги, посуваєте їх аж у передок (Панас Мирний);

Мою корзинку в передок підводи вмостив уже Ладимер (П. Тичина);

Коняка трусила задом, трахкала ногами в дощаний передок (Григорій Тютюнник);

// Передні колеса разом з віссю і голоблями.

– Ми, Онисю, вкинемо в віз одного гарбуза паничеві, а другого для погонича почепимо під возом, під передком, – сказали наймички (І. Нечуй-Левицький);

У брухті Антон знайшов парокінний передок, в ільницького коваля випросив однокінний задок, в кума Семка напозичав інструменту і складав воза (С. Чорнобривець);

// Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін.

Мечелар широко розчинив ворота, скочив на передок фаетона, змахнув батогом, і старовинний, розмальований великими трояндами фаетон загуркотів по дорозі в степ (М. Чабанівський);

// Передня частина деяких сільськогосподарських машин.

Передковий плуг складається з двох основних частин – самого плуга і передка, з'єднаних між собою рухомо (з наук. літ.);

// рідко. Передня частина автомашини.

Передок машини стояв на дорозі, значно вище від кузова (М. Руденко);

Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Д. Ткач).

3. Колісний, зчеплений з лафетом візок, яким перевозять гармати.

Козаки на засідах чули, як з грюком та брязкотом з передків здіймались гармати (М. Старицький);

За садком .. Василько несподівано побачив багато коней. Вони стояли, запряжені в передки з-під гармат (П. Панч).

4. Частина взуття, що облягає підйом та передню частину ноги.

Полудрабок обшмульгав жовтий сап'янець і зробив смугу через усю халяву й передок (І. Нечуй-Левицький);

Він пришивав нові передки до старих, але ще дебелих юхтових халяв (М. Руденко).