передок

ПЕРЕДО́К, дка́, ч.

1. розм. Те саме, що пере́д 1.

Зрадливий замір заворушився в Швидкого, одразу одігнавши сон, тихенько ворухнув він передком ноги, підбадьорюючи гостя (Вас., І, 1959, 355).

2. Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін.

Ви сидите на повозці, вам не хочеться вставати.. Ось ви простягаєте ноги, посуваєте їх аж у передок (Мирний, IV, 1955, 323);

Мою корзинку в передок підводи вмостив уже Ладимер (Тич., II, 1947, 57);

Коняка трусила задом, трахкала ногами в дощаний передок (Тют., Вир, 1964, 272);

// Передні колеса разом з віссю і голоблями.

— Ми, Онисю, вкинемо в віз одного гарбуза паничеві, а другого для погонича почепимо під возом, під передком, — сказали наймички (Н.-Лев., III, 1956, 25);

У брухті Антон знайшов парокінний передок, в ільницького коваля випросив однокінний задок, в кума Семка напозичав інструменту і складав воза (Чорн., Потік.., 1956, 73);

// Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін.

Мечелар широко розчинив ворота, скочив на передок фаетона, змахнув батогом, і старовинний, розмальований великими трояндами фаетон загуркотів по дорозі в степ (Чаб., Балкан. весна, 1960, 92);

// Передня частина деяких сільськогосподарських машин.

Передковий плуг складається з двох основних частин — самого плуга і передка, з’єднаних між собою рухомо (Механ. і електриф.., 1953, 17);

// рідко. Передня частина автомашини.

Передок машини стояв на дорозі, значно вище від кузова (Руд., Вітер.., 1958, 160);

Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Ткач, Плем’я.., 1961, 350).

3. Колісний, зчеплений з лафетом візок, яким перевозять гармати.

Козаки на засідах чули, як з грюком та брязкотом з передків здіймались гармати (Стар., Облога.., 1961, 52);

За садком.. Василько несподівано побачив багато коней. Вони стояли, запряжені в передки з-під гармат (Панч, Гарні хлопці, 1959, 97).

Взя́тися на передки>́ — причепити гармати до передків.

Батарея, востаннє харкнувши ядерними горіхами, взялася на передки й бігом почала відходити за містечко (Панч, І, 1956, 206);

Зня́тися з передкі́в — відчепити гармати під передків.

4. Частина взуття, що облягас підйом та передню частину ноги.

Полудрабок обшмульгав жовтий сап’янець і зробив смугу через усю халяву й передок (Н.-Лев., II, 1956, 317);

Він пришивав нові передки до старих, але ще дебелих юхтових халяв (Руд., Вітер.., 1958, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передок — передо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. передок — -дка, ч. 1》 розм. Те саме, що перед 1). 2》 Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. || Передні колеса разом із віссю та голоблями. || Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін. || Передня частина деяких сільськогосподарських машин. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передок — ПЕРЕДО́К, дка́, ч. 1. розм. Те саме, що пе́ре́д 1. Зрадливий замір заворушився в Швидкого, одразу одігнавши сон, тихенько ворухнув він передком ноги, підбадьорюючи гостя (С. Васильченко). 2. Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. передок — Дка, ч. Жіночі статеві органи. ◇ Слабка на передок — німфоманка; дівчина з підвищеними сексуальними потребами. Ти ж знаєш, що Оксана слабка на передок, тому кидається на кожного чоловіка, якого бачить. Словник сучасного українського сленгу
  5. передок — (-дка) ч.; жрм, мол. Жіночі ґеніталії. Думаєш, що передком усі двері повисаджуєш! Думаєш, переспала раз-другий із генеральним директором каналу і тепер можеш качати права? (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 428; ЯБМ, 151. Словник жарґонної лексики української мови
  6. передок — ПЕРЕ́Д (передня частина чогось), ПЕРЕДО́К розм., ЛОБ розм., ФРОНТ спец. Ударся дараба передом — її би розкололо надвоє (Г. Хоткевич); Передок сорочки затріщав і залишився в Івановій жмені (М. Томчаній); Розколина пробила лоб скали (М. Словник синонімів української мови
  7. передок — Передо́к, -дка м. 1) ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка