1. Великий тлумачний словник сучасної мови

передок

передо́к

-дка, ч.

1》 розм. Те саме, що перед 1).

2》 Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін.

|| Передні колеса разом із віссю та голоблями.

|| Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін.

|| Передня частина деяких сільськогосподарських машин.

|| рідко. Передня частина автомашини.

3》 Колісний, зчеплений з лафетом візок, яким перевозять гармати.

4》 Частина взуття, що облягає підйом і передню частину ноги.

5》 вульг. Жіночі статі.

Слабка на передок — про велелюбну, розбещену жінку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передок — передо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. передок — ПЕРЕДО́К, дка́, ч. 1. розм. Те саме, що пе́ре́д 1. Зрадливий замір заворушився в Швидкого, одразу одігнавши сон, тихенько ворухнув він передком ноги, підбадьорюючи гостя (С. Васильченко). 2. Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. передок — Дка, ч. Жіночі статеві органи. ◇ Слабка на передок — німфоманка; дівчина з підвищеними сексуальними потребами. Ти ж знаєш, що Оксана слабка на передок, тому кидається на кожного чоловіка, якого бачить. Словник сучасного українського сленгу
  4. передок — (-дка) ч.; жрм, мол. Жіночі ґеніталії. Думаєш, що передком усі двері повисаджуєш! Думаєш, переспала раз-другий із генеральним директором каналу і тепер можеш качати права? (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 428; ЯБМ, 151. Словник жарґонної лексики української мови
  5. передок — ПЕРЕ́Д (передня частина чогось), ПЕРЕДО́К розм., ЛОБ розм., ФРОНТ спец. Ударся дараба передом — її би розкололо надвоє (Г. Хоткевич); Передок сорочки затріщав і залишився в Івановій жмені (М. Томчаній); Розколина пробила лоб скали (М. Словник синонімів української мови
  6. передок — ПЕРЕДО́К, дка́, ч. 1. розм. Те саме, що пере́д 1. Зрадливий замір заворушився в Швидкого, одразу одігнавши сон, тихенько ворухнув він передком ноги, підбадьорюючи гостя (Вас., І, 1959, 355). 2. Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. передок — Передо́к, -дка м. 1) ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка