передчуття
ПЕРЕДЧУТТЯ́, я́, с.
Неясне відчуття того, що може відбутися, настати.
Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо... От і справдилося його передчуття. От і нещастя!.. (М. Коцюбинський);
Тільки упали на землю ночні [нічні] тіні, у мені пробудилась якась незвичайна тривога – якесь передчуття... (С. Васильченко);
У передчутті чогось страшного, невідомого Іванко ще дужче пригорнув до себе Роксану і глянув в її обличчя (А. Хижняк);
В ряді віршів Тичини починає звучати мотив, який можна назвати передчуттям бурі (з наук. літ.);
Передчуттям любові і добра І в ці рази я тішусь та радію! (М. Вінграновський).
○ (1) В (у) передчутті́, у знач. прийм. з род. в. – в очікуванні, очікуючи.
В передчутті чогось недоброго ступнув у кімнату рахівника (Григорій Тютюнник);
Недарма сьогодні у поганому передчутті тривожилось серце... (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- передчуття — передчуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- передчуття — Передчування, г. прочуття, ур. пречуття; (приємного) передсмак. Словник синонімів Караванського
- передчуття — див. чуття Словник синонімів Вусика
- передчуття — [пеиреиджчут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
- передчуття — -я, с. Неясне відчуття того, що може відбутися, настати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передчуття — ПЕРЕДЧУТТЯ́, ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, ВІДЧУТТЯ́ рідше, ПРЕЧУТТЯ́ заст., поет., ПРОЧУТТЯ́ діал., ПРОЧУВА́ННЯ діал. Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Словник синонімів української мови
- передчуття — Передчуття́, -ття́; -чуття́, -тті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- передчуття — ПЕРЕДЧУТТЯ́, я́, с. Неясне відчуття того, що може відбутися, настати. Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п’ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя!.. (Коцюб. Словник української мови в 11 томах