пережовувати

ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що і без дод.

1. Жуючи, подрібнювати їжу зубами.

Кінь, зриваючи зубом вершки трав, підійшов до них [Марусі і Дмитра] і дивився, пережовуючи (Г. Хоткевич);

Він методично, в незмінно повільному темпі пережовував і ковтав їжу (Л. Смілянський);

І бачить, що Семен щось кричить і махає порожньою скатеркою, а вони не вірять йому і, ще не пережувавши того, що в роті, товпляться круг його, просять, молять, зазирають за ноги, нишпорять біля екіпажа (В. Винниченко);

Він допив вино до останньої краплини, нашвидку пережував шматочок сиру і звівся з достойністю (Ю. Смолич);

* У порівн. Майстри мовчали. Звільна обмірковували вони його слова, наче пережовували їх (З. Тулуб).

2. перен. Багато разів звертатися у думках, розмові і т. ін. до одного й того ж предмета, питання; довго, з усіх боків обмірковувати, обговорювати або описувати що-небудь.

Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати, – це і томить і не доводить ні до чого (О. Кобилянська);

Похитає головою стара Векла, жахається, сперечається, не вірить – а там, гляди, пережує своїм непроворним розумом та вже й трохи прихильніше стає до синових думок (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пережовувати — пережо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пережовувати — -ую, -уєш, недок., пережувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Жуючи, подрібнювати їжу зубами. 2》 перен. Багато разів звертатися у думках, розмові і т. ін. до того самого предмета, питання; довго, з усіх боків обмірковувати, обговорювати чи описувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пережовувати — жува́ти (пережо́вувати) жу́йку, зневажл. 1. Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь “богемність” (З газети); — Дуже багато у нас слів... Фразеологічний словник української мови
  4. пережовувати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
  5. пережовувати — ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. і без додатка. 1. Жуючи, подрібнювати їжу зубами. Кінь, зриваючи зубом вершки трав, підійшов до них [Марусі і Дмитра] і дивився, пережовуючи (Хотк. Словник української мови в 11 томах