пережовувати
жува́ти (пережо́вувати) жу́йку, зневажл. 1. Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь “богемність” (З газети); — Дуже багато у нас слів, та мало діла, .. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети). 2. Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. — Та помовч уже, Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пережовувати — пережо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пережовувати — -ую, -уєш, недок., пережувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Жуючи, подрібнювати їжу зубами. 2》 перен. Багато разів звертатися у думках, розмові і т. ін. до того самого предмета, питання; довго, з усіх боків обмірковувати, обговорювати чи описувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пережовувати — ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що і без дод. 1. Жуючи, подрібнювати їжу зубами. Кінь, зриваючи зубом вершки трав, підійшов до них [Марусі і Дмитра] і дивився, пережовуючи (Г. Словник української мови у 20 томах
- пережовувати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
- пережовувати — ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. і без додатка. 1. Жуючи, подрібнювати їжу зубами. Кінь, зриваючи зубом вершки трав, підійшов до них [Марусі і Дмитра] і дивився, пережовуючи (Хотк. Словник української мови в 11 томах