переклик
ПЕРЕ́КЛИК, у, ч.
1. Дія за знач. переклика́тися і звуки, утворювані цією дією.
Неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових (І. Франко);
Тишу зрідка порушував переклик сільських собак (Л. Дмитерко);
Але вона [ніч] була тиха і сторожка, як церковні хори, він навіть чув кроки вартових, коли ті проходили повз двері, і їхню розмову, й [[переклик]] півнів у посаді (Ю. Мушкетик).
2. рідко. Перевірка присутності групи людей викликом за прізвищами або іменами.
Після переклику, коли кожна з ув'язнених озивалася й начальник етапу передавав Бурді формуляр за формуларом, лишалося ще оглянути новоприбулих, що я швидко зробив, запитуючи, чи нема хворих (Б. Антоненко-Давидович);
Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! Це вже була сила! (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- переклик — пере́клик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- переклик — Агейкання, аговкання, перегомін, перегук і перегук, перегуки і перегуки, перегукування, перезва, перекликання, перекличка, перекрикування, пересвист, пересвистування, перетьохкування, перешепт, перешіптування, пугукання (в запорожців) Словник синонімів Вусика
- переклик — [пеиреклиек] -ку, м. (на) -ку Орфоепічний словник української мови
- переклик — -у, ч. 1》 Дія за знач. перекликатися і звуки, утворювані цією дією. 2》 рідко. Те саме, що перекличка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- переклик — ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Словник синонімів української мови
- переклик — ПЕРЕ́КЛИК, у, ч. 1. Дія за знач. переклика́тися і звуки, утворювані цією дією. Неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових (Фр., VI, 1951, 61); Тишу зрідка порушував переклик сільських собак (Дмит. Словник української мови в 11 томах