переклик
ПЕРЕ́КЛИК, у, ч.
1. Дія за знач. переклика́тися і звуки, утворювані цією дією.
Неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових (Фр., VI, 1951, 61);
Тишу зрідка порушував переклик сільських собак (Дмит., Наречена, 1959, 152);
В бадьорому переклику заводських гудків Харкова з гудками Донбасу поет [П. Тичина] відчув наближення великого індустріального будівництва, яке змінить обличчя країни (Іст. укр. літ., II, 1956, 78).
2. рідко. Те саме, що перекли́чка 1.
Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий… двадцятий… сотий… двохсотий! Це вже була сила! (Гончар, II, 1959, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переклик — пере́клик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- переклик — Агейкання, аговкання, перегомін, перегук і перегук, перегуки і перегуки, перегукування, перезва, перекликання, перекличка, перекрикування, пересвист, пересвистування, перетьохкування, перешепт, перешіптування, пугукання (в запорожців) Словник синонімів Вусика
- переклик — [пеиреклиек] -ку, м. (на) -ку Орфоепічний словник української мови
- переклик — -у, ч. 1》 Дія за знач. перекликатися і звуки, утворювані цією дією. 2》 рідко. Те саме, що перекличка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- переклик — ПЕРЕ́КЛИК, у, ч. 1. Дія за знач. переклика́тися і звуки, утворювані цією дією. Неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових (І. Франко); Тишу зрідка порушував переклик сільських собак (Л. Словник української мови у 20 томах
- переклик — ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Словник синонімів української мови