перекручувати

ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що.

1. Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати.

Перекручувати жмут соломи.

2. Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням.

– Не крути, бо перекрутиш (Номис);

– Почала я крутити цеп: і сиджу, і стою – та все кручу. Се ж не вірьовка тобі, щоб перекрутити, а залізо (Панас Мирний);

Не міг [Юзько] рухати головою – йому перекрутили шию (Олесь Досвітній);

* Образно. – Перекрутити погано і недокрутити погано. Як працювати? – Крути, та не перекручуй (Г. Епік);

// перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушувати стати іншим, діяти по-іншому.

[Марія Іванівна:] Ти така смілива, така розумна .. І я така була, доню, не думай собі! А життя, знаєш, помалу перекрутило! (І. Карпенко-Карий);

Отака була мати в Андрія Любчика. Вона не тільки загнала передчасно в могилу свого чоловіка, а й перекрутила синове життя (А. Хижняк).

3. Крутити, обертати, звичайно навколо осі; перевертати.

Сиплють [ковалі] вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б'ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко).

4. перен. Неправильно вимовляти, писати, навмисне чи випадково.

Любив [Моримуха] жартом перекручувати .. мову (І. Франко);

– Митько, – гукав кирпатий Петро Коломийчук, – чи не телятили мого бачати? І так само перекручуючи слова, йому відповідала Оксана: – Телятили, телятили (О. Донченко);

Мама послала листа пані Франковій та й перекрутила нашу адресу (Леся Українка);

Коли Бейбі у веселому настрої, то вживає в своїй мові чудернацьких слів, яких ніхто не в силі так влучно перекрутити (Мирослав Ірчан);

// Надавати чиїм-небудь словам або вчинкам іншого змісту; перетлумачувати.

Панотець щось до неї говорив, а Мундзьо перекручував ту мову і впевняв її, що панотець хоче її бити за зірвані квіти (Л. Мартович);

“Я звиняюсь, – каже [директор], – ви проти нової школи, Ганно Антонівно?” А Ганна Антонівна тоді його пальчиком насварили, – не сміть мої слова перекручувати! (Ю. Яновський);

Вона, певно, все перекрутила, зробивши Павла головним винуватцем цієї гіркої історії (В. Кучер);

// Пояснювати певні явища, події, поняття і т. ін. помилково, неправильно.

Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

перекручувати

Значення в інших словниках