1. Словник синонімів української мови

перекручувати

ВИКРИВЛЯ́ТИ (подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, ПІДТАСО́ВУВАТИ (перев. про ідею, факти); ВУЛЬГАРИЗУВА́ТИ (пояснюючи спрощено, примітивно, викривляти зміст чого-небудь). — Док.: ви́кривити, перекрути́ти, спотво́рити, зні́вечити, поні́вечити, підтасува́ти, вульгаризува́ти. Не можна ні прикрашати, ні викривляти дійсність (з журналу); Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (С. Васильченко); Воно (епігонство) нівечить не тільки форму, але й зміст, стає на заваді творчому зростанню молодих авторів (з газети); Відомо, що нечесна людина.. завжди підтасовує й перекручує факти (з журналу).

ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). — Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); — На хоч п'ятака, все рівно. — Дід повернув руку малого, положив п'ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять (ковалі) вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б'ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекручувати — перекру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекручувати — (ще раз) крутити, накручувати, обкручувати, викручувати; (як спіралю) скручувати; (круг осі) обертати, перевертати; (занадто) псувати; П. (кого) переламувати, (що) переінакшувати; (факти) викривляти, перебріхувати, підтасовувати, (зміст) кривотлумачити, спотворювати, робити з білого чорне. Словник синонімів Караванського
  3. перекручувати — див. ганьбити; обманювати; перебільшувати Словник синонімів Вусика
  4. перекручувати — -ую, -уєш, недок., перекрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати. 2》 Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням. || перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушувати стати іншим, діяти по-іншому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перекручувати — ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що. 1. Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати. Перекручувати жмут соломи. 2. Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням. Словник української мови у 20 томах
  6. перекручувати — Перекру́чувати, -чую, -чуєш; перекрути́ти, -кручу́, -кру́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перекручувати — ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати. Перекручувати жмут соломи. 2. Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням. Словник української мови в 11 томах
  8. перекручувати — Перекручувати, -чую, -єш сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив. Словник української мови Грінченка