перекручувати
ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех.
1. Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати.
Перекручувати жмут соломи.
2. Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням.
— Не крути, бо перекрутиш (Номис, 1864, № 5868);
— Почала я крутити цеп: і сиджу, і стою — та все кручу. Се ж не вірьовка тобі, щоб перекрутити, а залізо (Мирний, III, 1954, 165);
Не міг [Юзько] рухати головою — йому перекрутили шию (Досв., Вибр., 1959, 137);
*Образно. — Перекрутити погано і недокрутити погано. Як працювати? — Крути, та не перекручуй (Епік, Тв., 1958, 29);
// перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушувати стати іншим, діяти по-іншому.
[Марія Іванівна:] Ти така смілива, така розумна.. І я така була, доню, не думай собі! А життя, знаєш, помалу перекрутило! (К.-Карий, II, 1960, 332);
Отака була мати в Андрія Любчика. Вона не тільки загнала передчасно в могилу свого чоловіка, а й перекрутила синове життя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 158).
3. Крутити, обертати, звичайно навколо осі; перевертати.
Сиплють [ковалі] вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б’ють, крутять, перекручують на ковадлі (Скл., Святослав, 1959, 95).
4. перен. Неправильно вимовляти, писати, навмисне чи випадково.
Любив [Моримуха] жартом перекручувати.. мову (Фр., IV, 1950, 273);
— Митько, — гукав кирпатий Петро Коломийчук, — чи не телятили мого бачати? І так само перекручуючи слова, йому відповідала Оксана: — Телятили, телятили (Донч., VI, 1957, 147);
Мама послала листа пані Франковій та й перекрутила нашу адресу (Л. Укр., V, 1956, 33);
Коли Бейбі у веселому настрої, то вживає в своїй мові чудернацьких слів, яких ніхто не в силі так влучно перекрутити (Ірчан, II, 1958, 141);
// Надавати чиїм-небудь словам або вчинкам іншого змісту; перетлумачувати.
Панотець щось до неї говорив, а Мундзьо перекручував ту мову і впевняв її, що панотець хоче її бити за зірвані квіти (Март., Тв., 1954, 301);
"Я звиняюсь, — каже [директор], — ви проти нової школи, Ганно Антонівно?" А Ганна Антонівна тоді його пальчиком насварили, — не сміть мої слова перекручувати! (Ю. Янов., І, 1954, 25);
Вона, певно, все перекрутила, зробивши Павла головним винуватцем цієї гіркої історії (Кучер, Прощай.., 1957, 139);
// Пояснювати певні явища, події, поняття і т. ін. помилково, неправильно.
Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (Вас., Незібр. тв., 1941, 157);
Комуністична партія Радянського Союзу .. веде боротьбу як проти ревізіонізму, так і проти догматизму, які перекручують наше революційне вчення (Ком. Укр., 7, 1965, 25);
Буржуазія "хоче" обкарнати класову боротьбу, перекрутити і звузити її поняття.. (Ленін, 23, 1972, 228).
Значення в інших словниках
- перекручувати — перекру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перекручувати — (ще раз) крутити, накручувати, обкручувати, викручувати; (як спіралю) скручувати; (круг осі) обертати, перевертати; (занадто) псувати; П. (кого) переламувати, (що) переінакшувати; (факти) викривляти, перебріхувати, підтасовувати, (зміст) кривотлумачити, спотворювати, робити з білого чорне. Словник синонімів Караванського
- перекручувати — див. ганьбити; обманювати; перебільшувати Словник синонімів Вусика
- перекручувати — -ую, -уєш, недок., перекрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати. 2》 Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням. || перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушувати стати іншим, діяти по-іншому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекручувати — ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що. 1. Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати. Перекручувати жмут соломи. 2. Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням. Словник української мови у 20 томах
- перекручувати — ВИКРИВЛЯ́ТИ (подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, ПІДТАСО́ВУВАТИ (перев. про ідею, факти); ВУЛЬГАРИЗУВА́ТИ (пояснюючи спрощено, примітивно, викривляти зміст чого-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
- перекручувати — Перекру́чувати, -чую, -чуєш; перекрути́ти, -кручу́, -кру́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перекручувати — Перекручувати, -чую, -єш сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив. Словник української мови Грінченка