переписувати

ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що.

1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз.

Так куди ж іти? В чиновники? Так там можна засохнути над мертвим ділом або, переписуючи нікчемні, нікому, окрім архівних мишей, не потрібні папери, приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Г. Хоткевич);

Остаточно Василь знайшов шлях до його серця, коли з'явився до дяді Вані на квартиру – допомагати переписувати й засвоювати нову роль (Ю. Яновський);

– Мені дуже сподобався романс “Азра”. Чи не можна б його в вас переписати? (І. Нечуй-Левицький);

Бач, списки треба сьогодні переписати, бо на завтра ж у Щербанівку думає Давид (А. Головко);

* Образно. Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (М. Рильський);

// розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін.

– Завтра вранці перед уроками дам переписати. – Мені не треба переписувати. Ти поясни! (О. Донченко);

Ромась Колесов підвів голову від зошита, з якого переписував задачі, і промовив: – Не заважай, Курча! (М. Зарудний);

// Писати що-небудь заново, по-іншому.

– На! з'їж оце своє писання та хоч вдавися ним! Йди переписуй зараз наново (І. Нечуй-Левицький);

Товариш Ваген, як це потім виявилося, прибув до нас не випадково. Виступ Вагена, – а це розпалювало пристрасті. Поети переписували вірші. Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Я. Качура);

По тому він зачеркнув “з презирством”: написав “з поважанням”, переписав і заадресував (М. Коцюбинський).

2. Робити опис, перепис всього або великої кількості чого-небудь, вносити до списку всіх або багатьох.

Поки генерал переписував своє добро, справився й Мирон (Панас Мирний);

Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (І. Микитенко);

Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (В. Речмедін);

Цареві мужі переписали купців, які приїхали на торг, а тоді запитали: – Чи всі? (С. Скляренко).

3. на кого, що. Письмово заповідати кому-небудь своє майно, власність.

Отак собі цей Гринько роздумав та й переписав ціле своє господарство на жінку (Л. Мартович);

Її молодий чоловік вигнав з власної хати, яку вона, засліплена запізнілим коханням, переписала на його ім'я (Л. Дмитерко).

4. перен. Робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній.

Край неба жевріло рожевим огнем; горіло і миготіло ясним полум'ям. Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Панас Мирний);

Мелашка скочила і закрила собою хлопця, сприйнявши рвучкий удар на себе. Нагайка переписала плече .. і смуга по білій полотняній сорочці проступила на підставленому плечі (Іван Ле).