переписувати

ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех.

1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз.

Так куди ж іти? В чиновники? Так там можна засохнути над мертвим ділом або, переписуючи нікчемні, нікому, окрім архівних мишей, не потрібні папери, приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Хотк., І, 1966, 134);

Остаточно Василь знайшов шлях до його серця, коли з’явився до дяді Вані на квартиру — допомагати переписувати й засвоювати нову роль (Ю. Янов., II, 1954, 101);

— Мені дуже сподобався романс "Азра". Чи не можна б його в вас переписати? (Н.-Лев., IV, 1956, 92);

Бач, списки треба сьогодні переписати, бо на завтра ж у Щербанівку думає Давид (Головко, II, 1957, 135);

*Образно. Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Рильський, І, 1956, 97);

// розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін.

— Завтра вранці перед уроками дам переписати. — Мені не треба переписувати. Ти поясни! (Донч., VI, 1957, 466);

Ромась Колесов підвів голову від зошита, з якого переписував задачі, і промовив: — Не заважай, Курча! (Зар., Світло, 1961, 23);

// Писати що-небудь заново, по-іншому.

— На! з’їж оце своє писання та хоч вдавися ним! Йди переписуй зараз наново (Н.-Лев., IV, 1956, 313);

Товариш Ваген, як це потім виявилося, прибув до нас не випадково. Виступ Вагена, — а це розпалювало пристрасті. Поети переписували вірші. Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Кач., II, 1958, 16);

По тому він зачеркнув "з презирством": написав "з поважанням", переписав і заадресував (Коцюб., І, 1955, 410).

2. Робити опис, перепис всього або великої кількості чого-небудь, вносити до списку всіх або багатьох.

Поки генерал переписував своє добро, справився й Мирон (Мирний, І, 1949, 189);

Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (Мик., Кадильниця, 1959, 49);

Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Речм., Весн. грози, 1961, 40);

Цареві мужі переписали купців, які приїхали на торг, а тоді запитали: — Чи всі? (Скл., Святослав, 1959, 139).

3. на кого — що. Письмово заповідати кому-небудь своє майно, власність.

Отак собі цей Гринько роздумав та й переписав ціле своє господарство на жінку (Март., Тв., 1954, 212);

Її молодий чоловік вигнав з власної хати, яку вона, засліплена запізнілим коханням, переписала на його ім’я (Дмит., Розлука, 1957, 245).

4. перен. Робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній.

Край неба жевріло рожевим огнем; горіло і миготіло ясним полум’ям. Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Мирний, І, 1954, 317);

Мелашка скочила і закрила собою хлопця, сприйнявши рвучкий удар на себе. Нагайка переписала плече.. і смуга по білій полотняній сорочці проступила на підставленому плечі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 20).