переписувати
ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех.
1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз.
Так куди ж іти? В чиновники? Так там можна засохнути над мертвим ділом або, переписуючи нікчемні, нікому, окрім архівних мишей, не потрібні папери, приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Хотк., І, 1966, 134);
Остаточно Василь знайшов шлях до його серця, коли з’явився до дяді Вані на квартиру — допомагати переписувати й засвоювати нову роль (Ю. Янов., II, 1954, 101);
— Мені дуже сподобався романс "Азра". Чи не можна б його в вас переписати? (Н.-Лев., IV, 1956, 92);
Бач, списки треба сьогодні переписати, бо на завтра ж у Щербанівку думає Давид (Головко, II, 1957, 135);
*Образно. Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Рильський, І, 1956, 97);
// розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін.
— Завтра вранці перед уроками дам переписати. — Мені не треба переписувати. Ти поясни! (Донч., VI, 1957, 466);
Ромась Колесов підвів голову від зошита, з якого переписував задачі, і промовив: — Не заважай, Курча! (Зар., Світло, 1961, 23);
// Писати що-небудь заново, по-іншому.
— На! з’їж оце своє писання та хоч вдавися ним! Йди переписуй зараз наново (Н.-Лев., IV, 1956, 313);
Товариш Ваген, як це потім виявилося, прибув до нас не випадково. Виступ Вагена, — а це розпалювало пристрасті. Поети переписували вірші. Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Кач., II, 1958, 16);
По тому він зачеркнув "з презирством": написав "з поважанням", переписав і заадресував (Коцюб., І, 1955, 410).
2. Робити опис, перепис всього або великої кількості чого-небудь, вносити до списку всіх або багатьох.
Поки генерал переписував своє добро, справився й Мирон (Мирний, І, 1949, 189);
Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (Мик., Кадильниця, 1959, 49);
Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Речм., Весн. грози, 1961, 40);
Цареві мужі переписали купців, які приїхали на торг, а тоді запитали: — Чи всі? (Скл., Святослав, 1959, 139).
3. на кого — що. Письмово заповідати кому-небудь своє майно, власність.
Отак собі цей Гринько роздумав та й переписав ціле своє господарство на жінку (Март., Тв., 1954, 212);
Її молодий чоловік вигнав з власної хати, яку вона, засліплена запізнілим коханням, переписала на його ім’я (Дмит., Розлука, 1957, 245).
4. перен. Робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній.
Край неба жевріло рожевим огнем; горіло і миготіло ясним полум’ям. Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Мирний, І, 1954, 317);
Мелашка скочила і закрила собою хлопця, сприйнявши рвучкий удар на себе. Нагайка переписала плече.. і смуга по білій полотняній сорочці проступила на підставленому плечі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 20).
Значення в інших словниках
- переписувати — перепи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- переписувати — Списувати, писати, (на машинці) ПЕРЕДРУКОВУВАТИ; (майно) описувати, реєструвати, (на кого) заповідати кому. Словник синонімів Караванського
- переписувати — див. переробляти Словник синонімів Вусика
- переписувати — -ую, -уєш, недок., переписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось іще раз. || розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін. || Писати що-небудь заново, по-іншому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переписувати — Перепи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; переписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -пи́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переписувати — ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що. 1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники?... Словник української мови у 20 томах
- переписувати — ЗАПОВІДА́ТИ (залишати що-небудь комусь у спадок), ВІДКА́ЗУВАТИ розм.; ВІДПИ́СУВАТИ розм., ЗАПИ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПИ́СУВАТИ розм. (даючи письмове розпорядження). — Док.: запові́сти́, відказа́ти, відписа́ти, записа́ти, переписа́ти. Словник синонімів української мови
- переписувати — Переписувати, -сую, -єш сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл. 1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись. Словник української мови Грінченка