переписувати
перепи́сувати
-ую, -уєш, недок., переписати, -ишу, -ишеш, док., перех.
1》 Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось іще раз.
|| розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін.
|| Писати що-небудь заново, по-іншому.
2》 Робити опис, перепис усього або великої кількості чого-небудь, вносити до списку всіх чи багатьох.
3》 на кого – що. Письмово заповідати кому-небудь своє майно, власність.
4》 перен. Робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переписувати — перепи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- переписувати — Списувати, писати, (на машинці) ПЕРЕДРУКОВУВАТИ; (майно) описувати, реєструвати, (на кого) заповідати кому. Словник синонімів Караванського
- переписувати — див. переробляти Словник синонімів Вусика
- переписувати — Перепи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; переписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -пи́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переписувати — ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що. 1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники?... Словник української мови у 20 томах
- переписувати — ЗАПОВІДА́ТИ (залишати що-небудь комусь у спадок), ВІДКА́ЗУВАТИ розм.; ВІДПИ́СУВАТИ розм., ЗАПИ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПИ́СУВАТИ розм. (даючи письмове розпорядження). — Док.: запові́сти́, відказа́ти, відписа́ти, записа́ти, переписа́ти. Словник синонімів української мови
- переписувати — ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники?... Словник української мови в 11 томах
- переписувати — Переписувати, -сую, -єш сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл. 1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись. Словник української мови Грінченка