перерва

ПЕРЕ́РВА, и, ж.

1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь.

Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах, чи з іншої якої причини – невідомо (Панас Мирний);

Я твердо вирішив свою перерву в навчанні провести серед тайгових нетрів (О. Донченко);

// Тимчасовий перепочинок від чого-небудь.

О. Мойсей добре поминав свої молодощі, бо дудлив без перерви з свого здорового стакана, вже не дожидаючись частування (І. Нечуй-Левицький).

2. Проміжок часу, на який припиняється дія, робота, зупиняється плин, розвиток чого-небудь.

Тепер ми сквитувалися, бо пишу до Вас по довгій перерві (М. Коцюбинський);

У перервах між танцями оркестр .. грав уривки з опер, симфоній (О. Іваненко);

// Проміжок часу, спеціально відведений для перепочинку від роботи, засідання, занять і т. ін.

Коли Мирослава Супрун вернулась у міську думу, перерва ще не закінчилась. В коридорі, як і тоді, перед початком засідання, товпився народ (А. Головко);

Під час великої перерви брат прибіг додому снідати і .. сповістив, що у них двоє гімназистів втекли до Америки (Ю. Смолич);

Обідня перерва.

3. Роз'єднання чого-небудь на частини; розрив.

Щоночі приходили відомості про великі заметі, про спізнення залізниць, про перерви на телеграфічних дротах (І. Франко);

// Проміжок простору, пропуск у чому-небудь суцільному (у масиві, у лінії, у ряді предметів, розташованих один за одним, і т. ін.).

Ліс оперізував долину, вибирався на узгір'я і так, з невеличкими перервами, тягся десь аж до Чуднова (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

перерва

Значення в інших словниках