перерва

ПЕРЕ́РВА, и, ж.

1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь.

Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах, чи з іншої якої причини — невідомо (Мирний, V, 1955, 433);

Я твердо вирішив свою перерву в навчанні провести серед тайгових нетрів (Донч., II, 1956, 15);

// Тимчасовий перепочинок від чого-небудь.

О. Мойсей добре поминав свої молодощі, бо дудлив без перерви з свого здорового стакана, вже не дожидаючись частування (Н.-Лев., І, 1956, 127);

Ми довго гнаними були.. і наші діти працювали На ката ситого… Всі дні, Всі довгі ночі, без перерви, Ми віддавали кров і нерви Неробам (Сос., І, 1957, 465).

2. Проміжок часу, на який припиняється дія, робота, зупиняється плин, розвиток чого-небудь.

Тепер ми сквитувалися, бо пишу до Вас по довгій перерві (Коцюб., III, 1956, 277);

У перервах між танцями оркестр.. грав уривки з опер, симфоній (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 254);

// Проміжок часу, спеціально відведений для перепочинку від роботи, засідання, занять і т. ін.

Коли Мирослава Супрун вернулась у міську думу, перерва ще не закінчилась. В коридорі, як і тоді, перед початком засідання, товпився народ (Головко, II, 1957, 540);

Під час великої перерви брат прибіг додому снідати і.. сповістив, що у них двоє гімназистів втекли до Америки (Смолич, II, 1958, 56);

Обідня перерва.

Лі́тня пере́рва: Пере́рва на лі́то — літні канікули школярів і студентів.

Наближалася літня перерва (Сенч., Опов., 1959, 26).

3. Роз’єднання чого-небудь на частини; розрив.

Щоночі приходили відомості про великі заметі, про спізнення залізниць, про перерви на телеграфічних дротах (Фр., IV, 1950, 45);

// Проміжок простору, пропуск у чому-небудь суцільному (у масиві, у лінії, у ряді предметів, розташованих один за одним, і т. ін.).

Ліс оперізував долину, вибирався на узгір’я і так, з невеличкими перервами, тягся десь аж до Чуднова (Ле, Наливайко, 1957, 56).