1. Словник синонімів української мови

перерва

ПЕРЕ́РВА (тимчасове припинення якоїсь дії, процесу; проміжок часу, на який припиняється дія, процес), ІНТЕРВА́Л, ПРО́МІЖОК, АНТРА́КТ розм., ПЕРЕСТА́НОК діал.; ПА́УЗА (перев. у мові, звучанні); ПРОСТІ́Й (непередбачена затримка в роботі). Саїд, не подумавши, підписав наказа про.. перерву в голодностепському будівництві на невизначений час (І. Ле); В інтервалі між двома військовими ешелонами станція раптом вирішила пропустити наш агітпоїзд (Ю. Смолич); З берега, в проміжках від залпу, линув з рупора голос (Ю. Смолич); Допитував він мене з антрактами, висилаючи на якийсь час до іншої кімнати (В. Самійленко); Він кашляє та в перестанках щось бубонить (І. Франко); Після кожного пострілу наставала довга пауза — офіцери неквапно розглядали ціль, радилися (О. Гончар); — П'ятий рік без простоїв роблю (І. Муратов).

ПЕРЕ́РВА (проміжок часу, спеціально відведений для перепочинку від праці, занять тощо); РЕКРЕА́ЦІЯ заст. (між уроками, лекціями); ПА́УЗА діал. (між уроками); АНТРА́КТ (між діями вистави, відділеннями концерту тощо). На великій перерві всі школярі вискочили на двір (О. Донченко); Був час обідньої перерви (О. Гончар); Усі подружилися і з Шапалінським, і з Бєлоусовим.., під час рекреації ходять з ними по коридорах, обійнявшись (О. Полторацький); Далі, на паузах, виходячи зі школи або перед початком години, ми заходили в розмови (І. Франко); В антракті діти побігли в фойє (О. Іваненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перерва — Пере́рва: — тут: розрив [16] Словник з творів Івана Франка
  2. перерва — (тимчасове переривання дії) пауза, проміжок, (як правило, вказаний наперед) інтервал, (здебільшого у виставах) антракт, (непередбачена) простій. Словник синонімів Полюги
  3. перерва — пере́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. перерва — Павза, перестанок, перестан, інтервал, ПЕРЕБІЙ, (літня) шк. вакації; (у праці) зупинка; п! ПЕРЕДИХ. Словник синонімів Караванського
  5. перерва — -и, ж. 1》 Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. || Тимчасовий перепочинок від чого-небудь. 2》 Проміжок часу, на який припиняється дія, робота, зупиняється плин, розвиток чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перерва — Пере́рва, -ви; -ре́рви, -ре́рв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перерва — ПЕРЕ́РВА, и, ж. 1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах... Словник української мови у 20 томах
  8. перерва — ПЕРЕ́РВА, и, ж. 1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах... Словник української мови в 11 томах
  9. перерва — Перерва, -ви ж. Перерывъ, пауза, интервалъ, промежутокъ. 2) раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33. 3) Родъ вышивки. Kolb. І. 49. Словник української мови Грінченка