пересиджувати

ПЕРЕСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ДІТИ, джу, диш, док.

1. що і без дод. Проводити якийсь час, сидячи де-небудь, перебуваючи, залишаючись в якомусь місці.

– День у день я пересиджував перед дверми [дверима] (І. Франко);

Весь вільний час свій Раїса пересиджувала в попівській господі (М. Коцюбинський);

Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани (Марко Вовчок);

Замолоду Новак пересидів у лісі кілька передрусальних ночей, чекаючи півночі, коли має цвісти папороть (М. Томчаній).

2. що і без дод. Сидіти, перебувати де-небудь якийсь час, перечікуючи щось.

Бігли [Вихор і Марія] пригинаючись, повзли по землі на відкритому місці, блискавкою перекидалися між кам'яними валунами, якусь мить пересиджуючи мінометний обстріл (В. Кучер);

– Я тебе проведу .. в очерета. Там тобі буде безпечніше пересидіть лиху годину (І. Нечуй-Левицький);

Шофер.., поставивши машину у дворі перед вікнами лабораторії, зайшов пересидіти нудний час чекання (Ю. Яновський).

3. без дод., розм. Сидіти в різних місцях (про всіх, багатьох).

Перед тим як задощило, всі сусідні переліски, всі яри обійшли, на всіх пеньках пересиділи (І. Муратов).

4. кого, розм. Сидіти де-небудь довше від когось іншого.

Йому хотілось скупатись, але старий рибалка наче приріс до місця і з усього видно було, що його не вдасться пересидіти (В. Гжицький).

5. тільки док., без дод., розм. Пробути де-небудь занадто довго, довше, ніж треба, ніж годиться.

Хліб пересидів у печі (Сл. Б. Грінченка).

6. тільки док., що, розм. Те саме, що відси́діти 1.

Пересидіти ногу.

7. тільки док., що, перен., розм. Завдати шкоди чому-небудь, сидячи на ньому або в ньому.

[Надежда:] Якого тобі ще треба притулку? Хіба ти у нас пересидиш чи перележиш місце в хаті? (М. Кропивницький);

– Я ще вам, мамо, хати не пересиділа, а коли хочете, то знайте – хата батьківська, і буду я в їй сидіти, поки сама схочу (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

пересиджувати

Значення в інших словниках