пересиджувати

ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки — лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). — Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. — Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись — не дощик перечекати (М. Номис); (Економ:) Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать — з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); — На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).