1. Словник української мови в 11 томах

пересиджувати

ПЕРЕСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ДІТИ, джу, диш, док.

1. перех. і без додатка. Проводити якийсь час, сидячи де-небудь, перебуваючи, залишаючись в якомусь місці.

— День у день я пересиджував перед дверми [дверима] (Фр., IV, 1950, 162);

Весь вільний час свій Раїса пересиджувала в попівській господі (Коцюб., І, 1955, 328);

Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани (Вовчок, І, 1955, 119);

Замолоду Новак пересидів у лісі кілька передрусальних ночей, чекаючи півночі, коли має цвісти папороть (Томч., Закарп. опов., 1953, 40).

2. перех. і без додатка. Сидіти, перебувати де-небудь якийсь час, перечікуючи щось.

Бігли [Вихор і Марія] пригинаючись, повзли по землі на відкритому місці, блискавкою перекидалися між кам’яними валунами, якусь мить пересиджуючи мінометний обстріл (Кучер, Чорноморці, 1956, 366);

— Я тебе проведу.. в очерета. Там тобі буде безпечніше пересидіть лиху годину (Н.-Лев., II, 1956, 236);

Шофер.., поставивши машину у дворі перед вікнами лабораторії, зайшов пересидіти нудний час чекання (Ю. Янов., II, 1958, 118).

3. неперех., розм. Сидіти в різних місцях (про всіх, багатьох).

Перед тим як задощило, всі сусідні переліски, всі яри обійшли, на всіх пеньках пересиділи (Мур., Жила.. вдова, 1960, 70).

4. перех., розм. Сидіти де-небудь довше від когось іншого.

Йому хотілось скупатись, але старий рибалка наче приріс до місця і з усього видно було, що його не вдасться пересидіти (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 7).

5. тільки док., неперех., розм. Пробути де-небудь занадто довго, довше, ніж треба, ніж годиться.

Хліб пересидів у печі (Сл. Гр.).

6. тільки док., перех., розм. Те саме, що відси́діти 1.

Пересидіти ногу.

7. тільки док., перех., перен., розм. Завдати шкоди чому-небудь, сидячи на ньому або в ньому.

[Надежда:] Якого тобі ще треба притулку? Хіба ти у нас пересидиш чи перележиш місце в хаті? (Кроп., III, 1959, 150);

— Я ще вам, мамо, хати не пересиділа, а коли хочете, то знайте — хата батьківська, і буду я в їй сидіти, поки сама схочу (Вас., І, 1959, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересиджувати — переси́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пересиджувати — див. ждати; сидіти Словник синонімів Вусика
  3. пересиджувати — -ую, -уєш, недок., пересидіти, -джу, -диш, док. 1》 перех. і без додатка. Проводити якийсь час, сидячи де-небудь, перебуваючи, залишаючись в якомусь місці. 2》 перех. і без додатка. Сидіти, перебувати де-небудь якийсь час, перечікуючи щось. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересиджувати — Переси́джувати, -си́джую, -си́джуєш; переси́діти, -си́джу, -си́диш; переси́дь, -си́дьмо, -си́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пересиджувати — ПЕРЕСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. що і без дод. Проводити якийсь час, сидячи де-небудь, перебуваючи, залишаючись в якомусь місці. – День у день я пересиджував перед дверми [дверима] (І. Словник української мови у 20 томах
  6. пересиджувати — ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. Словник синонімів української мови