перехрестя

ПЕРЕХРЕ́СТЯ, я, с.

1. Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін.

Посумувавши отак – піднялися спершу один, потім другий, третій, – вийшли з хати мовчки. На перехресті стали (Панас Мирний);

– Заїдьмо, може до мене? – перепочинеш трохи, – запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Яновська);

Вікно .. заґратоване товстими круглими штангами, з'єднаними на перехрестях грубими кільцями (І. Багряний);

* Образно. Людські обличчя міняться в очах! Де непроглядна блимала покора Іще, здається, тільки позавчора, – Сіяє творчість, гордість, молодінь На Світлім перехресті поколінь! (М. Рильський).

2. Те, що має форму хреста.

Микола .. перейшов через хисткий місток з двох обтесаних деревин, покладених на перехрестях з дрючків (І. Нечуй-Левицький);

В невеликій кімнаті ще гусли каламутні сутінки, але шибки в чорному перехресті рами матово синіли (В. Козаченко);

* Образно. Дмитро відчув на собі перехрестя допитливих, насторожених і лихих поглядів багатіїв (М. Стельмах);

// розм. Сонячне сплетіння.

[2-й зв'язківець:] Вперед! Ура! Громи їх [фашистів]! Бий сволоту! Під ложечку! Нехай здиха, як пес! Вціляй в печінку! В серце! В перехрестя! (О. Левада).

3. Поперечна частина хреста або предметів, подібних до хреста.

Зверху на іконостасі стояв чималий золотий хрест з терновим вінком на перехресті (І. Нечуй-Левицький);

Коваль .. на рукоятях дорогих мечів, поряд з яблуком і перехрестям, чеканив ще звірів чи птахів (П. Загребельний).

△ (1) Нерегульо́ване перехре́стя – перехрестя, на якому немає світлофора або регулювальника.

◇ (2) На всіх перехре́стях, зі сл. кричати, говорити і т. ін. – скрізь, повсюди.

Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить... – він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехрестя — ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Словник синонімів української мови
  2. перехрестя — -я, с. 1》 Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. 2》 Те, що має форму хреста. || розм. Сонячне сплетіння. 3》 Поперечна частина хреста або предметів, подібних до хреста. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перехрестя — [пеиреихрес'т'а] -с'т'а, р. мн. -ес'т' Орфоепічний словник української мови
  4. перехрестя — на всіх перехре́стях, зі сл. крича́ти, говори́ти і под. Скрізь. Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить…— він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
  5. перехрестя — перехре́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  6. перехрестя — (шляхів) перетин, роздоріжжя, розтік, з. розтока, д. розсоша, середохрестя; МЕД. соняшне сплетіння. Словник синонімів Караванського
  7. перехрестя — див. перекладина; роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  8. перехрестя — Перехрестя, -тя с. 1) Два бревна, двѣ планки, доски, полосы накрестъ одна на другую положенныя — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 116, 118. Мик. 480. Поперечная перекладина креста. Уман. у. 2) Перекрестокъ. Словник української мови Грінченка
  9. перехрестя — ПЕРЕХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. Посумувавши отак — піднялися спершу один, потім другий, третій, — вийшли з хати мовчки. На перехресті стали (Мирний, І, 1954, 359); — Заїдьмо, може, до мене?... Словник української мови в 11 томах
  10. перехрестя — Перехре́стя, -стя, -стю, -стям; -хре́стя, -хре́стів, -хре́стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. перехрестя — Те саме, що і середохрестя. Архітектура і монументальне мистецтво