перехрестя
ПЕРЕХРЕ́СТЯ, я, с.
1. Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін.
Посумувавши отак — піднялися спершу один, потім другий, третій, — вийшли з хати мовчки. На перехресті стали (Мирний, І, 1954, 359);
— Заїдьмо, може, до мене? — перепочинеш трохи, — запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Янов., І, 1959, 295);
*Образно. Людські обличчя міняться в очах! Де непроглядна блимала покора Іще, здається, тільки позавчора, — Сіяє творчість, гордість, молодінь На Світлім перехресті поколінь! (Рильський, II, 1960, 51).
◊ Крича́ти (говори́ти і т. ін.) на всіх перехре́стях — відкрито повідомляти, розповідати про що-небудь.
Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить,.. — він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (Кол., Терен.., 1959, 207).
2. Те, що має форму хреста.
Микола.. перейшов через хисткий місток з двох обтесаних деревин, покладених на перехрестях з дрючків (Н.-Лев., II, 1956, 173);
В невеликій кімнаті ще гусли каламутні сутінки, але шибки в чорному перехресті рами матово синіли (Коз., Нові Потоки, 1948, 31);
*Образно. Дмитро відчув на собі перехрестя допитливих, насторожених і лихих поглядів багатіїв (Стельмах, II, 1962, 374);
// розм. Сонячне сплетіння.
[2-й зв’язківець:] Вперед! Ура! Громи їх [фашистів]! Бий сволоту! Під ложечку! Нехай здиха, як пес! Вціляй в печінку! В серце! В перехрестя! (Лев., Драми.., 1967, 158).
3. Поперечна частина хреста або предметів, подібних до хреста.
Зверху на іконостасі стояв чималий золотий хрест з терновим вінком на перехресті (Н.-Лев., II, 1956, 347);
Коваль.. на рукоятях дорогих мечів, поряд з яблуком і перехрестям, чеканив ще звірів а чи птахів (Загреб., Диво, 1968, 376).
Значення в інших словниках
- перехрестя — перехре́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- перехрестя — (шляхів) перетин, роздоріжжя, розтік, з. розтока, д. розсоша, середохрестя; МЕД. соняшне сплетіння. Словник синонімів Караванського
- перехрестя — див. перекладина; роздоріжжя Словник синонімів Вусика
- перехрестя — [пеиреихрес'т'а] -с'т'а, р. мн. -ес'т' Орфоепічний словник української мови
- перехрестя — -я, с. 1》 Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. 2》 Те, що має форму хреста. || розм. Сонячне сплетіння. 3》 Поперечна частина хреста або предметів, подібних до хреста. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перехрестя — Перехре́стя, -стя, -стю, -стям; -хре́стя, -хре́стів, -хре́стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перехрестя — ПЕРЕХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. Посумувавши отак – піднялися спершу один, потім другий, третій, – вийшли з хати мовчки. На перехресті стали (Панас Мирний); – Заїдьмо, може до мене?... Словник української мови у 20 томах
- перехрестя — на всіх перехре́стях, зі сл. крича́ти, говори́ти і под. Скрізь. Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить…— він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
- перехрестя — ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Словник синонімів української мови
- перехрестя — Те саме, що і середохрестя. Архітектура і монументальне мистецтво
- перехрестя — Перехрестя, -тя с. 1) Два бревна, двѣ планки, доски, полосы накрестъ одна на другую положенныя — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 116, 118. Мик. 480. Поперечная перекладина креста. Уман. у. 2) Перекрестокъ. Словник української мови Грінченка