перехрестя
на всіх перехре́стях, зі сл. крича́ти, говори́ти і под. Скрізь. Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить…— він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перехрестя — перехре́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- перехрестя — (шляхів) перетин, роздоріжжя, розтік, з. розтока, д. розсоша, середохрестя; МЕД. соняшне сплетіння. Словник синонімів Караванського
- перехрестя — див. перекладина; роздоріжжя Словник синонімів Вусика
- перехрестя — [пеиреихрес'т'а] -с'т'а, р. мн. -ес'т' Орфоепічний словник української мови
- перехрестя — -я, с. 1》 Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. 2》 Те, що має форму хреста. || розм. Сонячне сплетіння. 3》 Поперечна частина хреста або предметів, подібних до хреста. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перехрестя — Перехре́стя, -стя, -стю, -стям; -хре́стя, -хре́стів, -хре́стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перехрестя — ПЕРЕХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. Посумувавши отак – піднялися спершу один, потім другий, третій, – вийшли з хати мовчки. На перехресті стали (Панас Мирний); – Заїдьмо, може до мене?... Словник української мови у 20 томах
- перехрестя — ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Словник синонімів української мови
- перехрестя — ПЕРЕХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. Посумувавши отак — піднялися спершу один, потім другий, третій, — вийшли з хати мовчки. На перехресті стали (Мирний, І, 1954, 359); — Заїдьмо, може, до мене?... Словник української мови в 11 томах
- перехрестя — Те саме, що і середохрестя. Архітектура і монументальне мистецтво
- перехрестя — Перехрестя, -тя с. 1) Два бревна, двѣ планки, доски, полосы накрестъ одна на другую положенныя — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 116, 118. Мик. 480. Поперечная перекладина креста. Уман. у. 2) Перекрестокъ. Словник української мови Грінченка