перехрещувати

ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш, док.

1. що і без дод. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест.

Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок);

Вигляд у нас був бойовитий. Груди перехрещували паски від кобур з пістолетами, .. за плечима висіли речові похідні мішки (В. Минко);

Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (П. Загребельний).

2. тільки док., кого, що і без дод. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін.

– Щось стогне, Ніби умирає, – То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Т. Шевченко);

Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома, але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (М. Коцюбинський);

Я одягнувся в що мав .. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Є. Кравченко).

3. тільки док., кого, що, перен., розм. Те саме, що уда́рити.

Карпо почав гикати, свистати. – Свищи .. я руку випручаю... я тебе, вражий сину, перехрещу... (Панас Мирний);

Підвівшись на стременах, пан Бжеський перехрестив нагаєм і розгубленого Янека і його бідолашну шкапину (З. Тулуб).

4. кого, що, заст. Навертати до іншої християнської віри, вдруге здійснюючи обряд хрещення.

Спроби Петра Скарги ополячити його [російський народ] мирним шляхом, перехрестити в католицтво – ще на Івані Грозному провалилися безповоротно (Іван Ле);

// Давати нове ім'я, постригаючи в монахи.

[Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний);

// перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву.

[Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (М. Кропивницький);

Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на “Малопольщу”, виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде).

(1) Не перехрести́в (перехрести́вши) ло́ба – не зробити (не зробивши) знака хреста над собою.

– Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть, а ти.., лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехрещувати — перехре́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перехрещувати — -ую, -уєш, недок., перехрестити, -хрещу, -хрестиш, док. 1》 перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. 2》 тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перехрещувати — ПЕРЕТИНА́ТИ (впоперек або навхрест пролягати по поверхні, ділячи її), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ), ПРОТИНА́ТИ (про дорогу, вулицю, просіку тощо)... Словник синонімів української мови
  4. перехрещувати — ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш, док. 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Словник української мови в 11 томах
  5. перехрещувати — Перехрещувати, -щую, -єш сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905. Словник української мови Грінченка