перехрещувати

ПЕРЕТИНА́ТИ (впоперек або навхрест пролягати по поверхні, ділячи її), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ), ПРОТИНА́ТИ (про дорогу, вулицю, просіку тощо); ПЕРЕПИ́СУВАТИ (залишаючи слід у вигляді риски, смуги тощо). — Док.: перетя́ти (перетну́ти), пересі́кти, перері́зати, перехрести́ти, перекре́слити, прорі́зати, протну́ти (протя́ти), переписа́ти. Шляхом, що перетинав Київський тракт, їхало військо (Н. Рибак); Вулицю пересікали довгі тіні дерев (М. Ю. Тарновський); Дорогу перерізала велика балка, вкрита густою травою (А. Хижняк); Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок); На Перекопі, там, де дорога прорізує вал,.. застава перевіряє проїжджих (О. Гончар); З лівого і з правого боку протинали ту вуличку дві дороги (Лесь Мартович); Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехрещувати — перехре́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перехрещувати — -ую, -уєш, недок., перехрестити, -хрещу, -хрестиш, док. 1》 перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. 2》 тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перехрещувати — ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш, док. 1. що і без дод. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  4. перехрещувати — ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш, док. 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Словник української мови в 11 томах
  5. перехрещувати — Перехрещувати, -щую, -єш сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905. Словник української мови Грінченка