перехрещувати
ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш, док.
1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест.
Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288);
— Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю… Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Л. Янов., І, 1959, 426);
Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Загреб., Європа 45, 1959, 282).
2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін.
— Щось стогне, Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Шевч., II, 1963, 310);
Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома, але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Коцюб., І, 1955, 270);
Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 11).
Не перехрести́в (не перехрести́вши) ло́ба — не зробити (не зробивши) знака хреста над собою.
— Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть, а ти.., лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Вас., І, 1959, 324).
3. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що уда́рити.
Карпо почав гикати, свистати. — Свищи.. я руку випручаю… я тебе, вражий сину, перехрещу… (Мирний, І, 1954, 274);
Підвівшись на стременах, пан Бжеський перехрестив нагаєм і розгубленого Янека і його бідолашну шкапину (Тулуб, Людолови, І, 1957, 4).
4. перех., заст. Навертати до іншої християнської віри, вдруге здійснюючи обряд хрещення.
Спроби Петра Скарги ополячити його [російський народ] мирним шляхом, перехрестити в католицтво — ще на Івані Грозному провалилися безповоротно (Ле, Хмельницький, І, 1957, 112);
// Давати нове ім’я, постригаючи в монахи.
[Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Мирний, V, 1955, 105);
// перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву.
[Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія… (Кроп., І, 1958, 125);
Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Вільде, Сестри.., 1958, 118).
Значення в інших словниках
- перехрещувати — перехре́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перехрещувати — -ую, -уєш, недок., перехрестити, -хрещу, -хрестиш, док. 1》 перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. 2》 тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перехрещувати — ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш, док. 1. що і без дод. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- перехрещувати — ПЕРЕТИНА́ТИ (впоперек або навхрест пролягати по поверхні, ділячи її), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ), ПРОТИНА́ТИ (про дорогу, вулицю, просіку тощо)... Словник синонімів української мови
- перехрещувати — Перехрещувати, -щую, -єш сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905. Словник української мови Грінченка