перець

ПЕ́РЕЦЬ, рцю, ч.

1. Овочева напівкущова або трав'яниста рослина, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їди або як приправа.

В Закарпатській області широко культивується перець, який є багатим джерелом вітаміну С (з наук. літ.);

Низки червоного стрючкуватого перцю скрізь висять і на стовпцях рундуків, на стріхах, ще й розкидані зверху на покрівлі (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним, як перець, кулаком (Ю. Бедзик).

2. Тропічна повзуча рослина, а також її плоди у вигляді зернят із гірким смаком і пряним запахом, що вживаються як приправа.

Селяни купували за гроші дуже мало: сіль, перець, шкіру на чоботи (І. Франко);

Ярина вийшла, повернулась, принесла й поставила на стіл горнці, в яких парувало смажене м'ясо, казанок, у якому булькотіла юшка, велику миску з сочивом. У світлиці запахло лавром, чябром, перцем (С. Скляренко);

Вона .. засмажила м'яса й нашпигувала часником та перцем – все запахло ковбасою (С. Чорнобривець);

Вхопивши гуляшу, Гриня кривиться: стільки в ньому перцю, що в роті горить. – Стронцій даєте замість приправи? – звертається він до офіціантки (О. Гончар).

3. перен., розм. Ущипливе глузування, уїдлива дотепність.

Молодички аж з реготу падають, а сами то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич);

// Про запальну, гостру на язик людину або гарячу, запальну вдачу.

[Дівчина:] Ану, ущипни ще раз, то так ляпаса і дам! [Хома:] Ого, з перцем! (М. Кропивницький).

(1) Черво́ний пе́рець:

а) південна рослина родини пасльонових із плодами у вигляді стручків;

б) плід цієї рослини, гостро пекучий на смак, що вживається як прянощі.

На балконі низка червоного перцю (П. Загребельний);

Наче з дна моря вийшли назовні .. Раки, банани, зелені вруна, Жирні полядвиці з рибного м'яса Й перець червоний – стола окраса (Л. Дмитерко).

◇ Дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю [з ма́ком] див. дава́ти;

(2) Де [вже] і пе́рець не росте́ – дуже далеко, у складні, важкі умови життя.

Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка);

Діста́лося пе́рцю з ква́сом див. дістава́тися;

Додава́ти / дода́ти со́лі (пе́рцю, со́лі та пе́рцю) див. додава́ти;

(3) Додава́ти тако́го пе́рцю (д) див. додава́ти;

(4) Зада́ти пе́рцю з ма́ком (д) див. дава́ти;

(5) З пе́рцем – дуже запальний, гарячий або гострий на язик.

– Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, – сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький);

[Дівчина:] Ану, ущипни ще раз, то так ляпаса і дам! [Хома:] Ого, з перцем! (М. Кропивницький);

Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах);

Ма́ти се́рце з пе́рцем див. ма́ти²;

Натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс див. натира́ти;

Підно́сити / піднести́ [те́ртого] хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) див. підно́сити;

Підсипа́ти / підси́пати пе́рцю див. підсипа́ти;

Се́рце з пе́рцем див. се́рце.