перець

ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Хоткевич); — Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Г. Квітка-Основ'яненко); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі "віци" — анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник); Там (в Афінах) я до мови візьмусь, щоб дзвеніла, як меч, в Демосфена, Дотепом, сіллю била в творах, Менандре, твоїх (переклад М. Зерова); Народ наш любить пісню жартівливу, з привітною посмішкою, а то й з гострим перцем (А. Малишко). — Пор. жарт.

ПЕ́РЕЦЬ (овочева рослина, її плоди); ПА́ПРИКА (солодкий сорт цієї рослини); ПЕРЧИ́ЦЯ розм. (стручковий). Біля сільнички лежали головки часнику, стручки перцю і молода цибуля (М. Зарудний); Мав (Онуфрій) грядку паприки, якої, як хвалився, навіть сам двірник не мав у своїм городі (О. Кобилянська); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

перець — Пе́рець: — тут: родима пляма на тілі [54] Словник з творів Івана Франка
перець — пе́рець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
перець — [переиц'] -рц'у, ор. -рцеим, м. (y) -рц'і Орфоепічний словник української мови
перець — -рцю, ч. 1》 Овочева напівкущова або трав'яниста рослина родини пасльонових, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їжі або як приправа. Великий тлумачний словник сучасної мови
перець — Пе́рець, пе́рцю, -цеві, -цем, пе́рче! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
перець — ПЕ́РЕЦЬ, рцю, ч. 1. Овочева напівкущова або трав'яниста рослина, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їди або як приправа. В Закарпатській області широко культивується перець, який є багатим джерелом вітаміну С (з наук. Словник української мови у 20 томах
перець — Дайте й перцю, щоб було легше на серцю. Горілку з перцем п'ють, як лікарство на біль в животі. За свої гроші тай то перчене. За своє добро, ще й терпи. Ми до них з серцем, а вони до нас з перцем. Ми до них щиро, а вони до нас лукаво. Приповідки або українсько-народня філософія
перець — Рця, ч. Хлопець. Прикольний перець твій друг. Словник сучасного українського сленгу
перець — (-рця) ч.; мол. Хлопець; молодий чоловік. ПСУМС, 52. Словник жарґонної лексики української мови
перець — ПЕ́РЕЦЬ, рцю, ч. 1. Овочева напівкущова або трав’яниста рослина, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їди або як приправа. В Закарпатській області широко культивується перець, який є багатим джерелом вітаміну С (Укр. Словник української мови в 11 томах
перець — Пе́рець, -рцю м. раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б) — собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. ум. перчик. Словник української мови Грінченка