перець

ПЕ́РЕЦЬ, рцю, ч.

1. Овочева напівкущова або трав’яниста рослина, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їди або як приправа.

В Закарпатській області широко культивується перець, який є багатим джерелом вітаміну С (Укр. біох. ж., XXVIII, 1, 1956, 10);

Низки червоного стрючкуватого перцю скрізь висять і на стовпцях рундуків, на стріхах, ще й розкидані зверху на покрівлі (Н.-Лев., III, 1956, 264);

*У порівн. Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним, як перець, кулаком (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 105).

2. Тропічна повзуча рослина, а також її плоди у вигляді зернят із гірким смаком і пряним запахом, що вживаються як приправа.

Селяни купували за гроші дуже мало: сіль, перець, шкіру на чоботи (Фр., IV, 1950, 207);

Ярина вийшла, повернулась, принесла й поставила на стіл горнці, в яких парувало смажене м’ясо, казанок, у якому булькотіла юшка, велику миску з сочивом. У світлиці запахло лавром, чябром, перцем (Скл., Святослав, 1959, 31);

Вона.. засмажила м’яса й нашпигувала часником та перцем — все запахло ковбасою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 148);

Вхопивши гуляшу, Гриня кривиться: стільки в ньому перцю, що в роті горить. — Стронцій даєте замість приправи? — звертається він до офіціантки (Гончар, Тронка, 1963, 126).

3. перен., розм. Ущипливе глузування, уїдлива дотепність.

Молодички аж з реготу падають, а сами то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Хотк., II, 1966, 404);

— Чого це ти з перцем до нього? Посварились, чи що? — Ах, — з досадою одмахнулася Зіна, — просто набрид (Баш, На.. дорозі, 1967, 208);

// Про запальну, гостру на язик людину або гарячу, запальну вдачу.

[Дівчина:] Ану, ущипни ще раз, то так ляпаса і дамі! [Xома:] Ого, з перцем! (Кроп., V, 1959, 288).

Вси́пати пе́рцю див. всипа́ти¹;

Дава́ти (да́ти) пе́рцю див. дава́ти;

Завдава́ти (завда́ти, задава́ти, зада́ти) пе́рцю кому — добре вилаяти; висміювати або карати кого-небудь.

— А побратим же твій де? — спитав Петро. — Побратимові, — каже, — моєму тепер доволі діла. Хочемо задати перцю городовій старшині, так шатається тепер по всіх усюдах (П. Куліш, Вибр., 1969, 131);

Підсипа́ти пе́рцю див. підсипа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перець — Пе́рець: — тут: родима пляма на тілі [54] Словник з творів Івана Франка
  2. перець — пе́рець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. перець — [переиц'] -рц'у, ор. -рцеим, м. (y) -рц'і Орфоепічний словник української мови
  4. перець — -рцю, ч. 1》 Овочева напівкущова або трав'яниста рослина родини пасльонових, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їжі або як приправа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перець — Пе́рець, пе́рцю, -цеві, -цем, пе́рче! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перець — ПЕ́РЕЦЬ, рцю, ч. 1. Овочева напівкущова або трав'яниста рослина, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їди або як приправа. В Закарпатській області широко культивується перець, який є багатим джерелом вітаміну С (з наук. Словник української мови у 20 томах
  7. перець — Дайте й перцю, щоб було легше на серцю. Горілку з перцем п'ють, як лікарство на біль в животі. За свої гроші тай то перчене. За своє добро, ще й терпи. Ми до них з серцем, а вони до нас з перцем. Ми до них щиро, а вони до нас лукаво. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. перець — Рця, ч. Хлопець. Прикольний перець твій друг. Словник сучасного українського сленгу
  9. перець — (-рця) ч.; мол. Хлопець; молодий чоловік. ПСУМС, 52. Словник жарґонної лексики української мови
  10. перець — ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Словник синонімів української мови
  11. перець — Пе́рець, -рцю м. раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б) — собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. ум. перчик. Словник української мови Грінченка