1. Словник української мови у 20 томах

персонально

ПЕРСОНА́ЛЬНО.

Присл. до персона́льний.

Дуже може бути, що я таки персонально з'явлюся у Львові (Леся Українка);

Глянувши на відставника збоку, можна подумати, що він сам персонально одержав цю [доччину] медаль, – так гордовито, упевнено тримається його сива голова на високій витягнутій шиї (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персонально — персона́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. персонально — Присл. до персональний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. персонально — ПЕРСОНА́ЛЬНО. Присл. до персона́льний. Дуже може бути, що я таки персонально з’явлюся у Львові (Л. Укр., V, 1956, 373); Глянувши на відставника збоку, можна подумати, що він сам персонально одержав цю [доччину] медаль, — так гордовито... Словник української мови в 11 томах