1. Словник української мови у 20 томах

перстень

ПЕ́РСТЕНЬ, пе́рсня і рідко пе́рстеня, ч.

1. Кільце з дорогого металу (золота, срібла і т. ін.), часто оздоблене каменем, що його носять на пальці як прикрасу; каблучка, обручка.

Не треба мені ні золота, ні перстенів, ні намиста (Г. Квітка-Основ'яненко);

На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті персні з дорогими блискучими камінцями (І. Нечуй-Левицький);

Вона висунула шухляду, взяла маленьку коробочку і дістала з неї перстень (С. Журахович);

// Шлюбна обручка.

Оженився б на тобі, так на руці перстень (Номис);

* У порівн. Цей смуток ваш і сльози ці – Як чайки дві на океані, Як перстень шлюбний на руці (О. Олесь).

2. перен., діал. Коло, кільце.

Він .. дивується, відки береться та мазь, що розливається по воді широкими перстенями і грає всіма барвами веселки (І. Франко);

Люди темним перснем скупчились навколо нього [Горицвіта] і Сафрона, який шанобливо підніс до самих вусів газету (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перстень — пе́рстень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перстень — Каблучка, (шлюбний) обручка; П. Р. коло, кільце. Словник синонімів Караванського
  3. перстень — [перстеин'] -с(‘)н'а, ор. -снеим, м. (на) -с(‘)н'і, р. мн. -с(‘)н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. перстень — персня і заст. перстінь, перстеня, ч. 1》 Кільце з дорогого металу (золота, срібла і т. ін.), часто оздоблене каменем, що його носять на пальці як прикрасу; каблучка, обручка. || Шлюбна обручка. 2》 перен. Коло, кільце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перстень — Пе́рстень, пе́рсня, -неві; пе́рсні, -снів і пе́рстінь, -стеня, -стеневі; пе́рстені, -стенів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перстень — КАБЛУ́ЧКА (кільце з коштовного металу — із золота, срібла тощо, яке надягають на палець руки як прикрасу або символ шлюбу), ОБІДЕ́ЦЬ діал.; ПЕ́РСТЕНЬ (з прикрасою — з каменем, печаткою тощо); ОБРУ́ЧКА (суцільне кільце — як символ шлюбу). Словник синонімів української мови
  7. перстень — ПЕ́РСТЕНЬ, пе́рсня і рідко пе́рстеня, ч. 1. Кільце з дорогого металу (золота, срібла і т. ін.), часто оздоблене каменем, що його носять на пальці як прикрасу; каблучка, обручка. Не треба мені ні золота, ні перстенів, ні намиста (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах