першорядний
ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, а, е.
1. Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший.
Навіть віршові твори можуть бути першорядними історичними джерелами (з наук. літ.);
// Найголовніший, особливий за значенням.
Справа опанування формою мистецького твору – справа першорядної ваги для кожного літератора, якому дорогі завдання літератури (Ю. Смолич);
Які ж визначальні риси громадянського суспільства? .. першорядна риса випливає із самої назви такого суспільства – головною його цінністю є громадянин, людина (з газ.).
2. розм. Те саме, що першокла́сний.
Варто подивитися, бо то картина оригінальна, гідна пензля першорядного баталіста (М. Коцюбинський);
Проста й разом досконала манера писання обіцяли дати в його особі [В. Чумака] першорядного поета (В. Еллан-Блакитний);
Камера сорок дев'ята зосталася без .. першорядного лікаря (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- першорядний — першоря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- першорядний — Першоклясний, першосортний, г. люксусовий; п! ПЕРШИЙ. Словник синонімів Караванського
- першорядний — див. хороший Словник синонімів Вусика
- першорядний — -а, -е. 1》 Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший. || Найголовніший, особливий за значенням. 2》 розм. Те саме, що першокласний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- першорядний — 1. першочерговий 2. найліпший, дуже добрий, чудовий, взірцевий Словник чужослів Павло Штепа
- першорядний — Першоря́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- першорядний — першоря́дний першокласний; дуже добрий (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- першорядний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- першорядний — ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший; // Найголовніший, особливий за значенням. Словник української мови в 11 томах