першорядний

ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил., ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, МАГІСТРА́ЛЬНИЙ, СТРИЖНЕ́ВИЙ (СТРИЖНЬОВИ́Й рідше), КАРДИНА́ЛЬНИЙ, КЛЮЧОВИ́Й, СТАНОВИ́Й рідше, ПЕРЕ́ДНІЙ рідше; ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ВИРІША́ЛЬНИЙ, ВИРІШНИ́Й рідше (від якого все залежить); КОНСТИТУТИ́ВНИЙ (який становить основу чого-небудь); ОСНОВОПОЛО́ЖНИЙ (який дає основу чому-небудь). Головною темою їхніх розмов була перемога (О. Гончар); І ще одна, може найголовніша, причина потягнула Марусяка до Ясенова: там жила Олена Срібнарчучка (Г. Хоткевич); Вітя найважливішим у житті вважав обережність (В. Козаченко); Основна.. риса українського історичного епосу — це патріотизм (М. Рильський); Ще в гімназії він з власної охоти навчився кількох європейських язиків (мов), прочитав у кождім із них чільні твори літератури (І. Франко); Одна з істотних ознак, власне найістотніша ознака моди — скороминущість, а одна з провідних, вирішальних ознак мистецтва — довготривалість (М. Рильський); Перша честь козака є шанувати товариство (О. Довженко); Добробут народний та воля — то наша найперша засада (П. Грабовський); Питання оволодіння майстерністю і, зокрема, робота над образом має для молодих поетів першорядне значення (А. Малишко); Центральна тема більшості творів шістдесятих років — учений і народ, наука і суспільство (М. Логвиненко); Одним із фундаментальних напрямів сучасної науки є фізика атомного ядра (з журналу); Генеральний принцип; Патріотична тема — одна із магістральних тем нашої літератури (з газети); Стрижневе завдання; Мистецтво і доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними (О. Левада); Питання ядерного роззброєння — ключова проблема сучасності (з газети); Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце (С. Васильченко); Визначальною рисою розвитку .. літератури й мистецтва завжди була і є передусім її суспільна актуальність (О. Левада); Як це трапилось, що .. він не подумав про вирішальну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Ю. Шовкопляс); Всяке насильство приват-доцент Можар вважає злочином перед основоположними постулатами загальнолюдського гуманізму, на яких він вихований (Ю. Щербак). — Пор. 1. важли́вий, суттє́вий.

ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ, ПЕРШОКЛА́СНИЙ, ПЕРШОСО́РТНИЙ розм., ПЕРШОРЯ́ДНИЙ розм., ПЕРШОРОЗРЯ́ДНИЙ розм. рідше, ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм., ЗНАМЕНИ́ТИЙ розм., БОЖЕ́СТВЕННИЙ заст., поет. Книжечки Ваші, — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив (М. Коцюбинський); Під аркою чудова акустика, хоч концерти влаштовуй... (О. Гончар); — Як його звати, те містечко біля Мілана, куди ви мали поїхати? — Монца. Там чудесна природа (Ю. Яновський); — І як ніхто досі не бачив сього чудовного місця? — думалося йому (Панас Мирний); Проста й разом досконала манера писання обіцяли дати в його (В. Чумака) особі першорядного поета (В. Еллан); — Ми певні: і з дівчат з середньою освітою можуть вийти відмінні працівниці лабораторій, кращі за ваших магістрів (Ю. Шовкопляс); Коло коней він умів ходити добре, і стрілець з нього був незрівнянний (І. Франко); Чудова, неперевершена своєю красою старовинна Софіївка в Умані (з газети); Якби не гадюки, то Буркут був би ідеальним місцем пробування для мене (Леся Українка); Лекції Костомарова перетворювалися на блискучі імпровізації, засновані на чудовому знанні матеріалу (з журналу); Вона зіграла роль, як першокласна актриса (І. Ле); Їх на лаві вже до сотні, Та стають нові й нові Чисті, рівні, першосортні Миски, глечики (П. Дорошко); — Знаменита юшка із свіжого коропа, сьогодні ось тут наловили, — зачерпнув він великою ложкою з казанка юшки в тарілку (Г. Коцюба); Тарасові й тепер, у тишині сонних вулиць, ніби вчувався співучий голос божественного негра (О. Ільченко).