петрушка
ПЕТРУ́ШКА¹, и, ж.
Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листя якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині.
Стало на юшку, та не стало на петрушку (прислів'я);
“Чи так, чи не так, Уродив пастернак. А петрушку Криши в юшку – Буде смак, буде смак ..” (Т. Шевченко);
Петрушка не лише приправа, а давно відома лікарська рослина (з наук. літ.).
△ (1) Соба́ча петру́шка – однолітня отруйна рослина родини зонтичних, схожа на звичайну петрушку, але з характерним різким запахом.
ПЕТРУ́ШКА², и.
1. тільки ч. Головний комедійний персонаж російського театру ляльок; у давнину – учасник комедійних та сатиричних вистав, які влаштовували скоморохи, а також така театральна лялька.
У Рим .. відбувається великий ярмарок – з каруселями, “петрушками”, “тещиними язиками” і т. д. (Остап Вишня).
2. тільки ж., розм. Про що-небудь кумедне, недоладне або клопітливе, марудне.
– Тарасе Демидовичу, для чого вам уся ця петрушка? У вас є з ким возитись. А дисципліну вам треба підтягувати та й підтягувати (Ю. Збанацький);
– Коли така петрушка, товаришу “Орел-один”, то я краще зміню фах. Може, в торгівлю подамся (А. Крижанівський).
Значення в інших словниках
- петрушка — петру́шка 1 іменник жіночого роду рослина петру́шка 2 іменник чоловічого роду, істота комедійний персонаж Орфографічний словник української мови
- петрушка — [пеитрушка] -шкие, д. і м. -ус'ц'і Орфоепічний словник української мови
- петрушка — I -и, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- петрушка — Петру́шка, -шки, -шці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- петрушка — петру́шка: ◊ петру́шку продава́ти ірон. за браком партнерів не танцювати на забаві (про дівчат)(ст): Поява Дари в товаристві молодого гарного хлопця викликала загальне зацікавлення і приховану усмішкою заздрість дівчат, яким цього вечора судилося “продавати петрушку” (Острук)||петру шкувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- Петрушка — Персонаж рос. лялькового театру (горбань із довгим кривим носом); популярний у XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
- петрушка — КОМЕ́ДІЯ (забавний випадок, щось смішне), КУМЕ́ДІЯ розм.; КУРЙО́З (дивний, недоладний або нісенітний випадок, подія); ФАРС (грубий жарт, блазенська витівка); ПЕТРУ́ШКА розм. (щось кумедне, недоладне або клопітливе, марудне). Словник синонімів української мови
- петрушка — ПЕТРУ́ШКА¹, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Стало на юшку, та не стало на петрушку (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- петрушка — Петрушка, -ки ж. 1) раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2) — собача. раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110. Словник української мови Грінченка