петрушка

Значення в інших словниках

1. петрушка — [пеитрушка] -шкие, д. і м. -ус'ц'і Орфоепічний словник української мови
2. петрушка — I -и, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. петрушка — Петру́шка, -шки, -шці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. петрушка — ПЕТРУ́ШКА¹, и, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листя якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Словник української мови у 20 томах
5. петрушка — петру́шка: ◊ петру́шку продава́ти ірон. за браком партнерів не танцювати на забаві (про дівчат)(ст): Поява Дари в товаристві молодого гарного хлопця викликала загальне зацікавлення і приховану усмішкою заздрість дівчат, яким цього вечора судилося “продавати петрушку” (Острук)||петру шкувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. Петрушка — Персонаж рос. лялькового театру (горбань із довгим кривим носом); популярний у XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
7. петрушка — КОМЕ́ДІЯ (забавний випадок, щось смішне), КУМЕ́ДІЯ розм.; КУРЙО́З (дивний, недоладний або нісенітний випадок, подія); ФАРС (грубий жарт, блазенська витівка); ПЕТРУ́ШКА розм. (щось кумедне, недоладне або клопітливе, марудне). Словник синонімів української мови
8. петрушка — ПЕТРУ́ШКА¹, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Стало на юшку, та не стало на петрушку (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
9. петрушка — Петрушка, -ки ж. 1) раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2) — собача. раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110. Словник української мови Грінченка