печений

ПЕЧЕ́НИЙ, а, е.

Який спікся або засмажився в печі.

Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною картоплею, аж охляли без хліба (М. Коцюбинський);

Скрізь над димарями вставали й вились до неба димки, пахло свіжим печеним хлібом, рибою, м'ясом (С. Скляренко);

Печена гуска, книші й пляшка з горілкою вже стоять на столику (О. Стороженко);

* У порівн. У першій кімнаті сидів старий у темній рясі, зморщений, наче печений (Марко Вовчок);

// у знач. ім. пече́не, ного, с., розм. Те саме, що пече́ня.

Що то за добра страва була! Борщ з яловичиною, каша з салом, ще й печене, чвертка бараняча (Г. Квітка-Основ'яненко);

А Паликопа, настромивши на залізного шолома півкабанця, майстрував запорозьке печеня – таке, щоб коли хто й язика свого не проковтнув з тим печеним (Д. Мордовець).

◇ Гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (гірчи́ці) див. гі́рше;

Дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ (кабака́) див. дава́ти;

Діста́ти (схопи́ти, покуштува́ти і т. ін.) [пече́ного] гарбуза́ див. дістава́ти;

(1) [І] пече́не і варе́не <[І] варе́не і пече́не>:

а) (зі сл. кидати, покинути і т. ін.) все або взагалі будь-яка робота.

Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Антоненко-Давидович);

Як тільки покажеться орда, зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде – зараз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (з легенди);

То нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи та чепуривши її .. А то знов загуляє, заведе, покине все печене й варене і грає, як метелик (Грицько Григоренко);

Покидали люди печене й варене, поспішили на похорон (В. Чумак);

б) всілякі страви.

Гей, до мене! Є у мене І варене, і печене: Буде людям, буде й вам, А ледачим дулю дам (Л. Глібов);

Устя не радо пішла, але наготовила такого, що на цілу сотню на тиждень стало б. І вареного, і печеного поназношувала (Б. Лепкий);

Заходжу сьогодні до нього. А в нього, голубчики, – рай... На столі печене й варене, а грамофон все божественне виспівує (В. Чечвянський).

ПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пекти́ 1, 4.

На підводах – торби з харчами, з яких пахне хлібом, щойно печеним на капустяному листі, цибулею, салом, пирогами і самогоном (Григорій Тютюнник);

На крайній східець ганку став рослий Палійчук, підняв угору велику, вогнем і залізом печену та рубцьовану руку, і навколо почав стихати гомін (М. Стельмах).